Турбота про психічне здоровʼя жителів країни під час війни: подолання невидимих травм

Цьогорічний Міжнародний день ментального здоровʼя в Україні почався о другій годині ночі з жахливої атаки ракетами та дронами ворога, що охопила всю країну. Мешканці великих міст і маленьких містечок залишилися без електроенергії й водопостачання. Метро в Києві зупинилося. Люди застрягли між двома берегами міста, яке розділяє широкий Дніпро. Багатокілометрові затори, кількагодинні очікування, щоб дістатися місця призначення. Повітряна тривога закінчилася тільки о сьомій ранку. Але, не дивлячись на жахливу ніч та інші негаразди, щоранку українці збираються на роботу, поспішають кудись у справах, сідають за кермо чи користуються громадським транспортом, щоб відвезти дітей до школи чи дитячого садочка.

Попри те, що війна в Україні підвищила стресостійкість (резільєнтність), інші її наслідки неможливо виміряти, тому що вони пролонговані, приховані, мають відтермінований характер. Згідно з дослідженням «Mind frames: уявлення українців про психічне здоровʼя та психологічну підтримку крізь призму стійкості», проведеним групою Rating Group у партнерстві з Українським інститутом соціальних досліджень імені Олександра Яременка, близько 47 % українців постійно відчувають високий рівень стресу, тоді як приблизно 73 % мають достатній запас стійкості, що дозволяє їм адаптуватися до сучасних викликів. Однак, лише 35% населення частково адаптувалося до умов проживання під час війни, а 20 % мають низький рівень стійкості й не можуть адаптуватися до стресу, що свідчить про потребу в додатковій підтримці. Дослідження також показало, що найвразливішими є мешканці зон активних бойових дій, міські жителі та люди з низьким доходом. Дружини й партнери військовослужбовців, а також діти, чиї батьки служать у війську, також стикаються з підвищеним рівнем вразливості.

Огляд IOM (Міжнародної організації з міграції) щодо психічного здоров’я та психосоціальної підтримки (ПЗПСП) за підсумками 2024 року підтверджує ці висновки, зокрема, наголошуючи, що серед переміщених осіб депресивні симптоми особливо поширені: 50 % внутрішньо переміщених осіб і 42 % тих, хто повернувся, мають високі ризики, у порівнянні з 35 % тих, хто не був переміщений. На цей момент в Україні налічується понад 4 мільйона внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Вони зазнають впливу тривалого стресу, травматичного досвіду, труднощів адаптації, розлуки зі своїми громадами та близькими, соціальної ізоляції та нестачі підтримувального середовища. Внутрішньо переміщені особи перебувають у нагальній і гострій потребі в психосоціальних послугах підтримки.

Згідно з оновленим Звітом кластеру захисту “Ukraine Protection Analysis Update 2024”, поєднання різних ризиків захисту негативно впливає на психічне здоров’я та психосоціальне благополуччя дітей і їхніх опікунів. За оцінками, 1,9 мільйона дітей і підлітків відчувають підвищений рівень стресу. Досвід війни, повторні переміщення, втрата або розлука з членами сім’ї та друзями, різке погіршення умов життя, а також відсутність доступу до соціальних послуг, медичної допомоги, очного навчання та спілкування з однолітками мають фізичні, соціальні й психологічні наслідки. Як стверджує Ірина Потапенко, дослідниця освіти в некомерційній організації STEM Освіта, «Це покоління дітей справді багато втратило — і втратило не лише з погляду знань, але й з погляду свого розвитку». Кризи також підривають благополуччя дорослих опікунів, зменшуючи їхню здатність забезпечувати стабільність і підтримку, а іноді залишаючи дітей без надійного дорослого, який міг би про них піклуватися. Ці дані підкреслюють масштаб та терміновість ПЗПСП для забезпечення доступної та індивідуально орієнтованої підтримки вразливих груп населення України.

За даними репрезентативного опитування, 35% українських респондентів повідомили про низький рівень добробуту та якості життя, тоді як ЮНІСЕФ і World Vision оцінюють, що 1,5 мільйона дітей перебувають у зоні ризику розвитку депресії, ПТСР та інших психічних розладів. Оцінка стану захисту дітей (CP Assessment, 2024) показала високий рівень психосоціального дистресу: 

• 84% опитаних визначили психічне та психосоціальне благополуччя дітей як ризикову сферу;

• 68% дітей непокояться через майбутнє;

• 28% вважають, що діти ризикують залишитися без соціалізації, а 26% повідомили, що діти сумують і хвилюються через розлуку з переміщеними членами сім’ї чи друзями.

На думку експертів, у дітей від 14 років прослідковується тенденція складнішого переживання війни, адже в цьому віці діти більше цікавляться подіями в державі та вже роздумують про плани щодо свого майбутнього. Можливе загострення ПТСР – один з наслідків впливу війни на психіку дітей. Зокрема, це може проявлятись у вигляді асоціальної поведінки, порушенні адаптації, суїцидальної поведінки.

Враховуючи широке поширення проблем психічного здоровʼя в Україні, доступ до професійної допомоги є життєво важливим, але, на жаль, недостатнім. У такій ситуації терміново потрібні рішення, які дозволять надавати швидку, ресурсозаощаджувальну та професійну допомогу незалежно від місця перебування людини. Система психічного здоровʼя України страждає від хронічного недофінансування, нестачі персоналу та нерівномірного доступу до послуг. Одним із рішень є надання віддалених психосоціальних послуг та інтервенцій, зокрема через естонську онлайн-платформу психічного здоров’я, завдяки якій тисячі українців отримали допомогу за останні кілька років. Завдяки платформі DocuMental яка розроблена естонською психіатричною клінікою DocuMental Care Clinic, Mondo, естонська неурядова організація, забезпечує підтримку психологічного та психічного здоровʼя пацієнтів у режимі онлайн.

Психологічна підтримка на платформі доступна українцям, які відчувають психологічні проблеми. Діти й підлітки також можуть звертатися за консультацією. На платформі працюють лікарі-психіатри, психологи і психотерапевти, надаючи безкоштовні консультації. За словами дитячого лікаря-психіатра Лариси Чудакової, яка працює в проєкті DocuMental, кількість депресивних і тривожних станів у підлітків збільшилась. Проте діти та підлітки прямо не пов’язують свій стан із війною. Через бойові дії страждає якість життя підлітків, що веде до зростання психічних розладів.

За словами дитячого психолога Юлії Лучникової, найчастіші проблеми, з якими підлітки звертаються на консультацію, — це знижений настрій, апатія, безнадія, занижена самооцінка, тривожність, порушення сну, страхи та панічні напади. Це симптоми афективних розладів настрою, невротичних розладів, пов’язаних зі стресом, а також розладів, що супроводжують адаптацію. Великою проблемою є дистанційне навчання. Діти та підлітки, які залишилися в Україні, переважно займаються онлайн. Вони скаржаться, що не можуть повноцінно спілкуватися з друзями. Дуже багато часу проводять із гаджетами, що негативно впливає на психічне здоров’я через перезбудження зорового та слухового аналізатора.

Діти, які виїхали за кордон, також демонструють аналогічні симптоми, проте у них додатково виникає сильний страх нової школи, де викладання ведеться іноземною мовою. За даними Save the Children, діти в районах, що постраждали від війни, часто відчувають тривогу, страх, перепади настрою, труднощі з концентрацією уваги та дратівливість. Для повноцінного розвитку їм потрібні звичайні заняття для їхнього віку – ігри, спорт, спілкування, навчання, спільна діяльність, які є важливими чинниками формування стійкості у дітей і дорослих, але яких вони часто позбавлені через проживання у районах, що постійно страждають від війни.

Ці загальні спостереження підтверджуються конкретними історіями окремих дітей, які отримали допомогу на платформі DocuMental, і демонструють, як психологічні послуги можуть реально впливати на їхній стан. Один із прикладів – історія 13-річної дівчини з Київської області, яка на початку війни переїхала за кордон разом із мамою та братом. Вона стала замкненою, відмовлялася відвідувати нову школу і майже не виходила на вулицю. Мама та дочка звернулися за допомогою в жовтні 2024 року. Через два місяці лікування дівчина почала виходити на прогулянки біля дому, згодом — спілкуватися з вчителями після уроків. Згодом, по закінченню зимових канікул, вона повернулася до школи, а навесні 2025 року вже брала участь у позашкільних заходах і поїздках з класом. Таким чином, після шести місяців лікування її психічний стан стабілізувався, а медикаментозну терапію поступово відмінили.

Згідно з останніми опитуваннями «Маніфест міжнародної мережі цифрового психічного здоров'я. Цифрова психіатрія», неправильна діагностика психічних розладів є серйозною проблемою. Лише 47,3% пацієнтів з депресією отримують правильний діагноз від сімейних лікарів. З 2023 року Mondo адаптувала відповідну систему для України, дозволяючи українським психологам та психіатрам пропонувати онлайн-консультації пацієнтам по всій Україні. Алгоритми платформи допомагають спеціалістам у діагностиці та складанні планів лікування відповідно до міжнародних стандартів. Це дозволяє зменшити ризики недодіагнастованих хвороб чи не коректного лікування. Особливо актуально для тих, хто через війну має ускладнений доступ до медичних послуг і втратили контакт зі своїм лікарем (особи похилого віку, мешканці деокупованих територій, ті, хто живе на/поблизу лінії фронту, пацієнти закладів постійного перебування тощо). Розроблений сервіс надає цінну підтримку в ситуації, коли українська система психічного здоров’я перевантажена війною, і кожна діагностика та план лікування в іншому випадку вимагали б значно більше часу спеціаліста. Платформа базується на системі психічного здоров'я Всесвітньої організації охорони здоровʼя (ВООЗ) та була розроблена у тісній співпраці з Європейським інститутом інновацій та технологій (EIT Health), Estonian Connected Health та TalTech.

Завдяки підтримці платформи, фінансуванню Естонського центру співробітництва в галузі розвитку (ESTDEV), Міністерства закордонних справ Естонії та приватних донорів, по всій Україні вже проведено понад 8000 безкоштовних консультацій із питань психічного здоров’я. Головна перевага цього цифрового рішення полягає у його масштабованості та доступності: воно дозволяє надавати допомогу людям, які проживають у віддалених громадах або не мають можливості отримати фахову підтримку іншим шляхом. У перспективі кількість користувачів платформи зростатиме, охоплюючи дедалі більше мешканців України, що потребують психологічної допомоги.

Позитивні відгуки користувачів підтверджують ефективність і затребуваність сервісу:

• «Це зручно, і це допомагає людям з обмеженими фінансовими можливостями» (Жінка, Запоріжжя);

• «Висока кваліфікація лікаря та доступність. У моєму випадку (депресія) доступність є дуже важливим фактором, адже у мене немає змоги навіть доїхати до лікаря в державній клініці. Я дуже вдячна проєкту і лікарю за таку можливість та вчасну кваліфіковану допомогу!» (Жінка, ВПО, Київська область).

Ці свідчення відображають не лише задоволення пацієнтів сервісом, але й реальний вплив ініціативи на життя людей, що підтверджується конкретними історіями одужання та покращення психоемоційного стану.

Foreign Ukraine. (2024, March 9). Ukrainian children have experienced the greatest decline in reading and literacy throughout history. Retrieved October 23, 2025, from https://foreignukraines.com/2024/03/09/ukrainian-children-have-experienced-the-greatest-decline-in-reading-and-literacy-throughout-history/?utm_source=chatgpt.com

Lushchak, O., Velykodna, M., Bolman, S., Strilbytska, O., Berezovskyi, V., & Storey, K. B. (2024). Prevalence of stress, anxiety, and symptoms of post-traumatic stress disorder among Ukrainians after the first year of Russian invasion: A nationwide cross-sectional study. The Lancet Regional Health – Europe, 36, 100773. https://doi.org/10.1016/j.lanepe.2023.100773

International Organization for Migration. (2025). Ukraine: Internal displacement report, general population survey, round 20 – April 2025. Retrieved from https://dtm.iom.int/reports/ukraine-internal-displacement-report-general-population-survey-round-20-april-2025?close=true

Retrieved from https://drive.google.com/file/d/1vT0FlBq8B14ncKbOGW8nhnIVY5A5-EZ4/view

UNICEF Ukraine. (2025). Retrieved from https://www.unicef.org/ukraine/media/54291/file

UNHCR Ukraine. (2024). Ukraine protection analysis update – July 2024. Retrieved from https://www.unhcr.org/ua/sites/ua/files/legacy-pdf/ukraine_protection_analysis_update_-_july_2024-compressed.pdf

Індекс Майбутнього. (2023). Індекс добробуту дітей. Retrieved from https://drive.google.com/file/d/1baw3dqy32LPkuEJ4ChkFXteHaK962wal/view

Maron, E., Baldwin, D., et al. (2019). Manifesto for an international digital mental health network. Digital Psychiatry, 2(1), 14–24. https://doi.org/10.1080/2575517X.2019.1617575