Вигорілі ліси, забруднені води та ґрунти: як війна вплинула на екологію Луганщини

26 684 км² території Луганської області вважаються ймовірно забрудненими вибухонебезпечними предметами. Площа згорілих лісів сягнула 62 730 гектарів. А маса сторонніх предметів, матеріалів та відходів у водних об'єктах регіону – 16 656 тонн.

Про ці та інші наслідки війни для екології Луганщини розповіли у Луганській ОВА.

«Через окупацію та бойові дії моніторинг довкілля фактично припинено. Немає доступу до вугільних шахт, які затоплюються та отруюють підземні води. Немає контролю за полігонами промислових відходів. Немає даних про реальний стан заповідників. Але навіть неповна картина вражає», – зауважили в обласній адміністрації.

Так, за даними Державної екологічної інспекції у Луганській області, збитки від забруднення атмосферного повітря станом на вересень 2025 року склали 432,07 млрд грн. З них 431,7 млрд грн – від згорілих лісів та інших насаджень. Площа згорілих лісів сягнула 62 730 гектарів.

Зазначається, що найбільш екологічно небезпечними є пошкоджені промислові об'єкти: Луганська ТЕС, підприємства «Лисичанськвугілля», «Первомайськвугілля», Сіверськодонецька ТЕЦ, хімічне об'єднання «Азот», Рубіжанський картонно-тарний комбінат, Лисичанська нафтова інвестиційна компанія.

Внаслідок бойових дій пошкодження також отримали очисні споруди КП «Сііверськодонецькводоканал», КП «Лисичанськводоканал», КП «Рубіжанське виробниче управління водоканалізаційного господарства», КП «Попаснянський водоканал».

«Через це неочищені стічні води з Сіверськодонецька, Лисичанська, Рубіжного, Попасної потрапляють безпосередньо в Сіверський Донець. За даними Державної екологічної інспекції, збитки від забруднення вод склали 4,53 млрд грн. Маса сторонніх предметів, матеріалів, відходів у водних об'єктах – 16 656 тонн», – прокоментували у ЛОВА.

Найбільшу загрозу, наголосили в адміністрації, представляють вугільні шахти на тимчасово окупованих територіях.

«У разі припинення відкачування підземних вод вони будуть затоплені. Це призведе до забруднення водомістких горизонтів, з яких населення бере питну воду. Шахтні води мають високу мінералізацію, а на первомайських шахтах – ще й високий вміст важких металів», – йдеться у повідомленні.

Як окрему проблему у ЛОВА виділили породні відвали вугільних шахт: «Тільки на підконтрольній до 2022 року території їх налічувалося 72. Накопичено понад 90 млн тонн відходів вуглевидобутку. Палаючі відвали забруднюють повітря продуктами згоряння та пилом».

Крім того, однією з найбільших проблем для екології є будівельне сміття. За даними адміністрації, станом на вересень 2025 року різного ступеня руйнувань на Луганщині зазнали 14 390 житлових об'єктів, 235 лікарень, 329 шкіл, 42 спортивні споруди, 208 закладів культури, 367 об'єктів критичної інфраструктури. 

«Металопластик, скло, армувальна сітка, мінеральна вата, матеріали оздоблення, покрівля, побутові речі – усе це перемішане в завалах. Частину можна буде використати повторно, частину – ні», – пояснили у ЛОВА.

Екологічно небезпечним об'єктом є полігон промислових відходів у Сіверськодонецькому районі поблизу села Вовчоярівка, де десятиліттями накопичувалися сотні видів відходів. Інформація про його стан сьогодні відсутня, зауважили в адміністрації.

Також у ЛОВА звернули увагу, що нині 26 684 км² території області вважають імовірно забрудненими вибухонебезпечними предметами. Вартість гуманітарного розмінування оцінюють у 8 млрд доларів США, з яких 6 млрд – безпосередньо на очищення.

Кількість сільськогосподарських угідь, що підлягають обстеженню, – 1 908 900 гектарів.

«Ліквідація екологічних наслідків війни на Луганщині потребуватиме не менше ресурсів і часу, ніж відбудова житла та інфраструктури», – резюмували в адміністрації.

Нагадаємо, екоінспектори назвали збитки довкіллю внаслідок знищення рф автовокзалу в Рубіжному.