Пам'яті Сергія Петровича Каленюка: у відбудованому місті колись буде нова вулиця

«Побоююся, що піду, та всі мої напрацювання разом зі мною…» - ці слова Сергій Петрович казав рік тому, коли готували кошторис на Громадський бюджет, серед пунктів якого була його книга з історії Сєвєродонецька. У Відділі культури та міській бібліотеці погоджувалися, що така книга дуже потрібна місту, аналогів не існує! На превеликий жаль, проєкт «Severodonetsk: ласкаво просимо!» не набрав необхідної кількості голосів…

Не знаю, хто мав більше інформації з історії нашого міста, ніж Сергій Каленюк. Не всі уявляють, що то за робота! Гуглити та збирати по крихтах архівну інформацію – то різне. Коли працювала в Державному архіві Луганської області, Сергій Петрович неодноразово надсилав запити. Пам’ятаю, як зрадів, коли отримав відповідь щодо дати перейменування селища Лисхімбуд та архівні копії деяких інших документів з історії міста. Адже до кожної дрібниці ставився дуже уважно. Чіткий інженерний підхід був його принципом й у письменницькій діяльності.

Нещодавно Сергій Петрович поскаржився, що марно жив: місто, якому присвятив все життя, зруйноване… До того ж засмучувався, що багатьох дратувала його позиція щодо назви міста. Поважаючи його думку, назву книги «Сєвєродонецьк: ласкаво просимо!» змінила на «Severodonetsk: ласкаво просимо!». До неї увійшла деяка інформація з історії міста, яку надав Сергій Петрович. А матеріал, який мав б стати шикарною повноцінною книгою з історії нашого міста, залишається невиданим…

Боляче… Просто неможливо повірити… Щирі співчуття рідним! Світла пам'ять добрій Людині…
Думаю, у мирному відбудованому місті колись буде нова вулиця, що збереже добру пам'ять про Сергія Каленюка...

Marina Provotorova