Найяскравіші історії "Сєвєродонецьк онлайн", які ви могли пропустити

Найяскравіші історії "Сєвєродонецьк онлайн", які ви могли пропустити

Найяскравіші історії "Сєвєродонецьк онлайн", які ви могли пропустити (лютий)
Наша редакція продовжує працювати для читачів Сєвєродонецької громади та всієї України. Ми збираємо ексклюзивні історії наших земляків, щоб надихнути інших та підтримати своїх. А головне — нагадати: хоч ми й були вимушені покинути нашу домівку й оселитися у різних куточках України та світу, все одно тримаємося разом, пишемо про успіхи, говоримо про мрії. Тож до вашої уваги дайджест історій, які точно варті вашого часу.

“Треба орієнтуватися на те, що жити треба зараз і сьогодні”, - Роман Власенко

Гордість Луганщини: Голова Сєвєродонецької РДА Роман Власенко після остаточної окупації Луганської області та рідної Попасної продовжує допомагати людям у хабах в Івано-Франківській та Чернівецькій областях. Кожного місяця їздить на схід комунікує з військовими та місцевими.За цей час адміністрація встигла відкрити шелтер, створити хаб, реалізує цікаві проєкти. Про війну, вдалі та невдалі проєкти, політичні світові процеси, допомогу людям та майбутнє Луганщини Роман Власенко розповів в інтерв’ю.

Десятиріччя статусу ВПО: Згадуємо все з 2014 року, з чим стикнулися 'переселенці в Україні

Історія: Цьогоріч виповниться 10 років, як в Україні через російську окупацію частини Донбасу та анексії Криму з'явився статус "внутрішньо переміщена особа" - ВПО або вимушений переселенець. Багато хто у 2022 році став ВПО вдруге, знову втративши домівку, або ж змінив статус ВПО в Україні на статус біженця у будь-якій країні ЄС.
Нещодавно радник Офісу президента Сергій Лещенко закликав європейські країни зупинити допомогу українським біженцям, щоб вони повернулися додому. При тому, що допомогу українцям у Німеччині, Норвегії, Ірландії, у сусідній Польщі та в інших країнах ЄС неможливо порівняти з допомогою, яку протягом 10 років війни з росією надавали українські чиновники з держбюджету. Щодо такого способу повернення біженців в Україну, це не окрема думка саме Лещенка. Видання Politico з посиланням на неназваних європейських дипломатів повідомило, що Україна веде переговори з ЄС щодо встановлення нових правил для повернення більшої кількості українських біженців у 2025 році.
З 1 березня запрацюють і нові правила допомоги ВПО, яка, нагадаємо, становить усього 2-3 тис. гривень. Зараз за офіційними даними в Україні 4,9 млн людей зареєстровані як ВПО. З них 2,5 млн щомісяця отримують виплати.
Наша редакція з власного досвіду знає, як непросто бути переселенцем в Україні. Тому ми вирішили нагадати, який шлях пройшли ВПО протягом 10 років у стосунках з владою і чиновниками, яку допомогу отримували та через які бюрократичні процедури проходили.

“Емігрувати ніхто не хотів та не збирався”, - активістка сєвєродонецького “Восток SOS” Олександра Ворошилова про вимушене життя у Нідерландах

Вимушена еміграція: До повномасштабного вторгнення росії в Україну Олександра Ворошилова працювала в благодійному фонді “Восток SOS”, після перейменування зараз - — “Схід SOS”. У Сєвєродонецьку організація працювала з 2014-го року, опікувалася питаннями ВПО. Дівчина координувала місцевий офіс: була освітньою та проєктною менеджеркою, активно волонтерила. Після 24-го лютого Олександра вимушено покинула місто, їхати вирішила до Нідерландів. Сталося це завдяки тому, що свого часу “Восток SOS” курував один з проєктів країни, волонтери з ЄС приїжджали до Сєвєродонецька та займалися різними волонтерськими активностями. Так Олександра познайомилася з дівчиною з Нідерландів та підтримувала зв'язок. Тож як тільки розпочалася війна, колежанка запросила до Нідерландів з пропозицією надати прихисток. Як живеться в чужій країні з малою дитиною — без знання мови та відсутністю житла — героїня розповіла нашим журналістам.

“Якби ти мені подзвонив, я б тебе попередила”… Історія полеглого героя з Сєвєродонецька

Гордість Луганщини: Андрій та Марина Михайлови – сєвєродончани, життя яких назавжди змінила війна. Андрій — боєць 111 бригади ТрО. 24 лютого 2022 року зранку одразу став на захист держави та рідного міста зокрема. Він загинув 19 травня 2022 року у Соледарі, так і не заставши новини про те, що Сєвєродонецьк окупували буквально за місяць. Він захищав місто до останнього, пройшовши складний шлях. Посмертно його нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня.Марина перебувала вдома до того, поки вже не прилетіло у їхній будинок по вулиці Новікова. Весь цей час чоловік підтримував її, привозив поїсти гарячого, піклувався як міг у тих пекельних умовах. У Бахмуті, де врешті-решт опинилася Марина, підтримували зв'язок, навіть якщо це було лише 3 слова – "У мене все добре". Потім і він обірвався. А згодом родині повідомили страшу звістку. Сьогодні Марина разом зі своєю кішкою та папугою побратима чоловіка живе у Дніпрі разом з ще однією сєвєродончанкою. Вона вірить у Перемогу та сподівається повернутися додому. Разом з нашою редакцією Марина згадує історію їхньої родини та кохання.

Житло для сєвєродончан-ВПО: що відбувається з проєктами, які реалізує міська адміністрація

Для ВПО: Нещодавно на зустрічі з представниками Міжнародної організації з міграції (МОМ) начальник Сєвєродонецької міської військової адміністрації Олександр Стрюк вкотре підняв тему забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб. Він зауважив, що всі громадяни, які сьогодні є ВПО, потребують житла. І у цьому контексті згадав кілька житлових проєктів для переселенців, до участі у яких безпосередньо залучена Сєвєродонецька міська військова адміністрація. Так, за його словами, на територію Дрогобицької та Кам’янко-Бузької громад на Львівщині перенесли проєкт Доступного житла, який розпочинали у Сєвєродонецьку ще до окупації. Крім того, проєкти забезпечення тимчасовим житлом ВПО запущені у Новомосковську та Дніпрі. Тож ми дізналися, на якій стадії реалізації вони перебувають зараз.

Стерти сліди війни: як сєвєродонецька клініка безкоштовно лікує рубці

Наші люди: Війна залишає шрами. Для людей, які змушені носити на собі сліди війни, в Україні запустили благодійний проєкт естетичної медицини «Неопалимі». Безплатну допомогу може отримати кожен, хто має травми непобутового характеру.
У рамках проєкту вже понад 30 клінік нашої країни об’єднали зусилля, аби повернути до повноцінного життя постраждалих внаслідок бойових дій. Серед них і сєвєродонецький медичний центр «Гіппократ», який сьогодні базується у Дніпрі. Наші журналісти поспілкувалися з лікаркою-дерматологинею вищої категорії, косметологинею медичного закладу Віталією Водяник про методики, які застосовують для боротьби з наслідками війни, специфіку та тривалість лікування рубців.