Де на захоплених з 2022 року територіях Луганщини окупанти збираються розвивати туризм. Розбираємо "туристичний паспорт"

У самопроголошеній «лнр» з'явився оновлений туристичний паспорт. У документ окупанти додали унікальні об'єкти на захоплених після 2022 року територіях. Що вони внесли туди – розповідаємо у матеріалі.

Загарбники заявили, що розширили туристичний паспорт захопленої Луганської області. Зараз він нараховує 127 об’єктів природно-заповідного фонду.

У сюжеті пропагандистів мова йшла про захоплені з 2014 роки території – зокрема, об’єкти у Луганську, Перевальському районі. Так, у селищі Бугайовка Перевальського району є 12 гектарів виноградників. Там працює винороб Костянтин Савін. Має 12 тисяч кущів та робить 15 сортів вина. Пропагандисти кажуть, що минулого року це місце було найпопулярнішим у самопроголошеній «лнр». Бізнесмен визнає, що працює переважно на росію.

Однак розповіли пропагандисти й про захоплені з 2022 року території. Там, подалі від лінії зіткнення, вони теж надумали розвивати туризм. Переважно в тих місцях, де це робилося при українській владі. Тож створювати щось своє окупанти не стали, а просто скористалися тим, що вже мало популярність.

Стрільцівський степ

У «Стрільцівському степу» Міловського району наразі десь 60 байбаків. У сюжеті пропагандистів видно їх. Проте люди, що залишилися там працювати, кличуть відвідувати степ навесні. Кажуть, що тоді квітнуть воронці та тюльпани.

Окупантські змі додають, що цей заповідник нещодавно потрапив до переліку оновленого туристичного паспорта захопленої Луганщини.

«Це нам показує, що є. Куди ми можемо возити людей», - каже окупантська турагентка Олена Шакало.

Вона додає, що розроблятимуться ще маршрути.

Стрілецький конезавод

Вільний степ Луганщини – кажуть окупанти – ідеальне для розведення коней. Далі вони розповідають про Стрілецький конезавод. Наразі там понад 100 голів. Тепер там розводять чемпіонів російських іподромів. Принаймні, так вважають окупанти.

Але колишній головний зоотехнік із конярства у Деркульському кінному заводі Павло Бруско, який зараз працює у ДП “Конярство України” заступником начальника виробничого відділу, в інтерв’ю нашому виданню висловив іншу думку.

«Якщо по Лимарівці сказати, то їм навіть рисака привезли з росії, бо вони хочуть сертифікуватися. У принципі, там “орловці” та “російські рисаки” (породи коней - ред.), тому вони їх ведуть, це їхня порода, вони можуть це зробити. А якщо по Деркулу чи Стрільцівці, то там чистокровні, вони нікуди не потраплять. Їх неможливо нікуди записати, бо вони вважаються українським жокей-клубом, а там все серйозно: у разі спроби сертифікації ми йдемо в міжнародний жокей-клуб, і ці дії ніхто ніде не визнає. Тому сенсу з ними возитися окупанти не мають», - вважає він.

У статті Кінні заводи Луганщини: що з ними стало в окупації та яке на них чекає майбутнє ми розповідали, що заводи працюють, коні залишилися живі, їх годують і доглядають.

До речі, на Луганщині у Біловодський та Міловський громаді аж до 2022 року працювали чотири кінні заводи: найвідоміший з них Деркульський і менш відомі Лимарівський, Новоолександрівський і Стрілецький.

Бурштиновий храм 

У Новоайдарському  районі розташований єдиний у світі бурштиновий храм. Його створив житель селища Дмитрівка Новоайдарського району.

Батюшка Миколай, який залишається серед окупантів і дає інтерв'ю пропагандистам, розповідає, що храм знаходиться прям у центрі так званої республіки, що є зручним для туризму. Каже, що чекає всіх.

Зазначимо, що Бурштиновий храм у селі Дмитрівка на Новоайдарщині мав стати одним з шести туристичних маршрутів, які розробляли в Луганській ОДА у 2021 році. Попри те, що храм не старовинний, для України він — унікальне явище. Архітектор проєкту — Заур Папіашвілі.
Бурштиновий іконостас для нього ще у 2007 році почали виготовляти майстри з Рівненщини. Бурштином прикрасили ікони, тернопільські майстри займалися розписом. Храм будували 11 років і відкрили у 2013 році. Про нього ми розповідали у статті Віртуальна подорож Луганщиною: 9 втрачених туристичних міст, які неможливо забути.

У так званому міністерстві туризму захопленої Луганщини кажуть, що вкладатимуть кошти у туризм. Даватимуть гранти на розвиток, створюватимуть субсидії.

І поки на лінії розмежування тривають бої, знищуються Кремінський ліс, окупанти займаються тим, що привласнюють те, що знаходиться у безпечнішій зоні. Чи залишиться там щось після звільнення – риторичне питання.