Втрата доходів й обмежена комунікація: результати дослідження бюджетів громад Луганщини

У 26 громадах Луганщини, що опинилися під окупацією після 2022 року, створені військові адміністрації. Вони зберігають статус органів публічної влади та здійснюють свої повноваження, ухвалюючи рішення з інших міст України. Одним з ключових викликів для цих структур у бюджетній та фінансовій сфері залишається втрата податкової бази.

Про це свідчать результати дослідження, яке провела експертна команда проєкту «Бюджети в екзилі. 2.0», що реалізується Громадським Партнерством «За прозорі місцеві бюджети!» і ГО «Кризовий медіацентр «Сіверський Донець» у 20 громадах Донецької, Запорізької, Луганської та Херсонської областей.

Так, у 2021 році виконання дохідної частини бюджету у розрахунку на одного жителя становило від 9 369 грн у Лисичанській МВА до 17 834 грн у Сіверськодонецькій МВА, яка була лідером за цим показником. З 2022 року почалося різке зниження. Зокрема, у Сіверськодонецькій МВА експерти зафіксували скорочення з 17 834 грн у 2021 році до 5402 грн у 2023.

«У 2024 році доходи на одного жителя залишаються на рівні 6-8 тис. грн у більшості громад, що значно нижче від довоєнних показників», – йдеться у дослідженні.

Що стосується видатків, то у Луганській області у 2024 році найбільші ресурси спрямовували на загальнодержавні функції (39%), у тому числі трансферти на потреби військових. Освіта посіла друге місце (34%). Це, на думку дослідників, свідчить про пріоритетність підтримки навчального процесу навіть у дистанційній формі. На охорону здоров’я припало 11%, на соціальний захист – 9% видатків.

Зазначається також, що, попри труднощі, пілотні громади Луганщини продемонстрували у сфері прозорості оприлюднення інформації на офіційних ресурсах найкращі результати серед чотирьох областей.

«Наприклад, Лисичанськ, Сіверськодонецьк і Мілове чотири роки поспіль ухвалюють бюджети вчасно. Кремінна має лише один збій – у 2022 році з ухваленням у січні. Шульгінська громада провалилася у 2023 році, але загалом відновила регулярність. Це вказує на високий рівень адаптації луганських військових адміністрацій до роботи у вигнанні», – розповіла провідна експертка проєкту Олена Ніжельська.

Також експерти констатують, що тимчасово окуповані громади постійно стикаються з дефіцитом інформації про фактичне розташування та потреби своїх жителів, адже люди розпорошені по різних регіонах України та за кордоном.

«Через це складно провести як об’єктивну оцінку демографічної ситуації, так і розрахунок обсягів трансфертів, особливо в освіті та соціальному захисті. До того ж, у Луганській і Донецькій областях додатковим фактором є наявність так званих «староокупованих» громад. У Луганській області таких 11. Вони були тимчасово окуповані ще у 2014 році, не мають діючих органів управління й не беруть участі у бюджетному процесі, проте досі залишаються у державному реєстрі», – наголошують автори проєкту.

Вони також зауважують, що під час проведення фокус-груп з-поміж представників/ць тимчасово окупованих громад зʼясувалося, що, на думку жителів громад, налагодження системної комунікації з ними як внутрішньо переміщеними особами є передумовою для збереження громад як спільнот.

«Учасники висловлювали потребу в тому, щоб люди мали не лише змогу отримати довідку, а й зрозуміти, чому громада досі існує, як формується її бюджет, на що витрачаються кошти, і як вони можуть вплинути на ухвалення рішень. Ми констатуємо, що в громадах в екзилі відсутній реальний бюджетний діалог із жителями, а комунікація з ВПО обмежена адміністративними функціями. В умовах тривалої релокації це становить не лише управлінську, а й соціальну загрозу: без налагодженого зворотного зв’язку громада поступово втрачає довіру і потенціал до відновлення після деокупації», – пояснила Олена Ніжельська.

Довідково.

Метою проєкту «Бюджети в екзилі 2.0» було сприяння підвищенню рівня прозорості та ефективності бюджетних процесів у 20 громадах Луганської, Донецької, Запорізької та Херсонської областей, що перебувають в тимчасовій окупації, через проведення відкритого комплексного фахового дослідження бюджетних процесів цих громад за період з 2022 по 2024 роки. В ініціативі брали участь такі громади: Кремінська, Лисичанська, Міловська, Сіверськодонецька, Шульгінська (Луганська область); Бахмутська, Волноваська, Маріупольська, Світлодарська, Соледарська (Донецька область); Бердянська, Мелітопольська, Приморська, Приазовська, Софіївська (Запорізька область); Каховська, Каланчацька, Скадовська, Чаплинська, Присиваська (Херсонська область).

Раніше повідомлялося, що дохід Сіверськодонецької громади з 2021 року скоротився у 2,5 рази.