Що змінить законопроєкт №14048 для діяльності органів місцевого самоврядування, зокрема на Луганщині

Минулого тижні Верховна Рада України ухвалила в першому читанні законопроєкт №14048 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення законності та прозорості в діяльності органів місцевого самоврядування». «За» були 243 народних депутати. У ньому  мова йде про спробу дореформування місцевих державних адміністрацій, відповідно – районних та обласних. У першу чергу законопроєкт стосується саме районних адміністрацій. Тому ці зміни зачеплять якраз 136 РДА в Україні. І це стане логічним продовженням реформи децентралізації у державі. Адміністрації мають перестати бути політичними органами, а мають стати адміністративними, з відповідним  кадровим потенціалом та професійністю.

Ймовірніше, що цього місяця його проголосують у другому читанні. Тому сьогодні розберемо, що саме зміниться.

Народна депутатка від «Голосу» Таміла Ташева, яка є співавторкою законопроєкту, наголосила: ми продовжуємо одну з найуспішніших реформ в історії України — реформу децентралізації. Вона дала громадам можливість розвиватися, ухвалювати власні рішення й відповідати перед людьми.

«У його розробці брали участь асоціації місцевого самоврядування. Через певні суперечки з нього вилучили більшість положень, які викликати занепокоєння, але ще буде доопрацьований між читаннями», - зазначила вона.

Таміла Ташева, фото з її сторінки у Фейсбуці

Новий законопроєкт передбачає:

• запровадження державного нагляду за законністю рішень місцевих рад (за європейським зразком),
• створення кадрового резерву для майбутніх голів РДА,
• чітке розмежування повноважень між державою та громадами.

Голова Сіверськодонецької РДА Роман Власенко у коментарі нашому виданню пояснює суперечливі моменти:

«Раніше був законопроєкт N 4298 про внесення змін до Закону України "Про місцеві державні адміністрації" та деяких інших законодавчих актів України щодо реформування територіальної організації виконавчої влади в Україні», який Верховна Рада прийняла у першому читанні, готувала до другого, погоджувала його з асоціаціями. Асоціації закон не підтримали, це був один з наших євроінтеграційних законів, вийшли всі терміни його прийняття за програмою Ukraine facility.  Розробили та винесли в зал інший законопроєкт, який Верховна Рада навіть у першому читанні не проголосувала. І це вже 3-й закон тільки за цей рік, який фактично отримав підтримку профільного комітету та всіх асоціацій органів місцевого самоврядування. Там вже був певний компроміс щодо загального нагляду. Якщо рішення ради, на думку голови адміністрації, незаконне, то голова адміністрації звертається до ради з вимогою виправити ситуацію, якщо  рада не реагує або відмовляється, тоді він звертається до суду. І через суд скасовує таке рішення. Такий підхід відповідає європейським практикам помірного нагляду».

Роман Власенко

Загальний нагляд в Україні скасували у 2015 році на початку реформи децентралізації,  проваджувала його тоді прокуратура.

«Коли децентралізація стартувала, загальний нагляд прибрали, хотіли передати його цивільним органам — місцевим адміністраціям. Не зробили цього. І фактично 10 років місцеве самоврядування без загального нагляду. Якраз на заваді реформи місцевих державних адміністрацій  було оце питання — загального нагляду за діяльністю органів місцевого самоврядування. Національні асоціації органів місцевого самоврядування, у першу чергу Асоціація міст України, були категорично проти формулювань, які були в тому законі щодо контролю та нагляду», - каже Власенко.

Взагалі ж впровадження контролю та нагляду  — це вимога ЄС. Це типова модель для європейських країн.

Також  у другому законопроєкті, який не підтримали депутати, хотіли створити реєстр рішень органів місцевого самоврядування. Таким чином намагалися зобов’язати сільради та міськради кожне рішення реєструвати на сайті Єдиного державного реєстру. Тоді проти виступили всі асоціації органів місцевого самоврядування України.

Зазначимо, що законопроєкт є частиною Ukraine Facility, його прийняття було заплановано ще на 1 квартал 2025 року. Проте через суперечливі моменти цього зробити не вдавалося й уряд втратив частину фінансової підтримки з боку ЕС.

«Оцей законопроєкт консенсусний. Він передбачає затвердження загального нагляду, професіоналізацію місцевих державних адміністрацій, впровадження державної служби для голів РДА, кадровий резерв на посади голів місцевих державних адміністрацій. Тобто це передбачає перевтілення адміністрацій в адміністрації префектурного типу. Заради чого все це й починалося. Тобто, якщо його приймуть, ми отримуємо повноваження щодо загального нагляду», - пояснює Власенко.

Фото Таміли Ташевої

Це рішення — про гарантії законності, прозорість й балансу між державою та самоврядуванням, каже Ташева.

«До другого читання буде детально опрацьовано всі чутливі питання», - зазначає вона.

Власенко пояснює, що чутливим питанням може бути й той момент, коли закон набере чинності.  

«Залишається декілька чутливих аспектів. Є перехідні положення, коли це все набере чинності. Ймовірніше, після завершення воєнного стану. І в перший рік повноваження загального нагляду будуть виконувати тільки обласні адміністрації, поки сформується новий керівний склад районних адміністрацій, відбудеться певна професіоналізація, запрацює кадровий резерв, пройдуть кадрові призначення. І через рік після скасування воєнного стану районним адміністраціям вже передадуть ці повноваження. Мова йде про те, що нагляд за обласними радами здійснює Кабмін, за районними радами – облдержадміністрації, а за сільськими та міськими радами – райдержадміністрації. Тобто найбільше навантаження припадатиме якраз на районні адміністрації. Але законотворці бояться, що кадровий потенціал на сьогодні не відповідає вимогам», - зазначає голова РДА.

Ще один момент, який потребує пояснень, — кадровий резерв.

«У розрізі цього законопроєкту створення кадрового резерву є інструментом добору адекватних керівників. Тобто тепер голова ОДА не може бути абсолютно вільним у призначенні голів РДА, у поданні Президенту кандидатів. Тепер це певний конкурс, людина має скласти іспити, пройти тестування, бути включеною у кадровий резерв, проходити постійні підвищення кваліфікації. Тільки такі кандидати можуть бути запропоновані Президенту. Це як система добору відповідних кадрів. Голова місцевої адміністрації тепер не політична посада, а професійний державний службовець», - каже Власенко.

Також парламент ухвалив постанову про безперервність функціонування органів місцевого самоврядування під час воєнного стану (за — 308 депутат).

«Документ підтверджує, що місцеві ради та голови, обрані на законних виборах, залишаються повноважними до проведення нових виборів після завершення війни. Визнано, що проведення виборів зараз неможливе через агресію рф, а відповідальність за це несе держава-агресорка», - пояснює Ташева.