10 років досвіду та новий етап у професії: логопединя із Сіверськодонецька відновила практику у Житомирі

Ще кілька років тому вона працювала з дітьми у рідному Сіверськодонецьку, а сьогодні будує професійне життя з нуля в іншому місті.

Катерина Овсянникова – логопединя з десятирічним досвідом. Свій професійний шлях розпочала в дитячому садку Сіверськодонецька, де працювала вихователькою. Згодом почала практикувати логопедію – напрям, який мав значний попит у місті.

З початком повномасштабного вторгнення разом із родиною пані Катерина виїхала до Запоріжжя, де прожила два з половиною роки. Згодом сім’я знову була змушена переїхати – цього разу до Житомира, де нині облаштовує нове життя.

Катерина Овсянникова розповіла  SD.UA про попит на логопедичні послуги у Сіверськодонецьку до повномасштабної війни, відновлення професійної діяльності в Житомирі, власний підхід до роботи та навчальні курси.

 - Ви працюєте у сфері логопедії вже близько 10 років. Як ви прийшли в логопедію і що стало вирішальним у виборі цієї професії?

 - Мій шлях у професію був поступовим. У 2011 році я закінчила Луганський національний педагогічний університет імені Тараса Шевченка і пішла працювати вихователем у звичайний дитячий садочок у Сіверськодонецьку. Хоч я мала подвійну спеціальність – вихователь-логопед, спочатку боялася займатися саме логопедією.

Протягом чотирьох років до першого декрету я працювала вихователькою. Коли моїй першій дитині було дев’ять місяців, я вирішила спробувати себе у ролі логопеда і паралельно трохи заробити. Так почався мій практичний досвід у логопедії. Згодом у моєму житті з’явилася друга дитина. Через деякий час я пішла працювати в інший дошкільний заклад вихователем-методистом й за сумісництвом логопедом.

Коли почалося повномасштабне вторгнення, я, звичайно, не опустила рук і продовжила свій професійний шлях.

Катерина Овсянникова

 - Наскільки розвиненою була сфера логопедії у місті до повномасштабної війни? Чи відчувався попит?

 - Так, попит на логопедичні послуги був відчутним. На той час було багато дітей, які потребували допомоги логопеда, однак їхні порушення здебільшого були легшими у порівнянні з тими, з якими ми стикаємося сьогодні.

У нашому дитячому садочку функціонували інклюзивні групи, ми працювали з дітьми з розладами аутистичного спектра, затримкою психічного розвитку та іншими особливостями. Загалом дітей, які потребували логопедичної підтримки, було справді багато.

Робота

 - Чи могли б розповісти про свій шлях вимушеного переїзду: коли та за яких обставин ви покинули місто? Де вас застало повномасштабне вторгнення?

 - Зараз я вже ставлюся до цього досвіду значно спокійніше. Я прийняла той факт, що в мене почалося нове життя.

Повномасштабне вторгнення застало мене вдома, у Сіверськодонецьку. У перший же день війни ми з родиною ухвалили рішення виїжджати й переїхали до Запоріжжя, де жили мої дідусь і бабуся. На жаль, їх уже немає серед живих.

У Запоріжжі ми прожили близько двох з половиною років. Але з часом знову постало питання безпеки та змін — до того ж чоловіка переводили по роботі. Так ми переїхали до Житомира, де живемо вже півтора року.

Катерина Овсянникова

 - Як ці події вплинули на вашу професійну діяльність і формат роботи?

 - Коли почалася повномасштабна війна, з кінця лютого до жовтня я фактично не набирала нових дітей. Щоб не втратити професійні навички, працювала лише з двома дітьми – у них були відносно легкі порушення.

Уже з листопада 2022 року я, можна сказати, зібралася та почала поступово відновлювати роботу. У новому місті це було непросто: я нікого не знала, й мене ніхто не знав. Але спрацювало «сарафанне радіо».

Ми жили у спальному районі, поруч не було центрів розвитку, тож спочатку я набрала невелику кількість дітей, а згодом, завдяки рекомендаціям, почали приходити нові клієнти.

Відтоді мені вдалося повернутися до стабільної роботи та звичного ритму життя, навіть попри всі обставини.

Катерина Овсянникова

 - Ви зазначаєте, що працюєте не з симптомами, а з механізмами порушень. Що це означає на практиці?

 - Коли я кажу, що працюю не з симптомами, а з механізмами порушень, маю на увазі глибший підхід до проблеми. Симптом – це те, що видно на поверхні й що можуть помітити навіть батьки. Наприклад, якщо дитина не говорить – це вже симптом.

Але для ефективної роботи важливо зрозуміти причину, тобто механізм порушення: що саме відбулося у розвитку дитини, на якому етапі виникла «поломка», які процеси працюють неправильно. Без цього неможливо правильно вибудувати корекційний маршрут і допомогти дитині вийти на мовлення.

Так само й з порушеннями звуковимови: якщо працювати лише з тим, що чути зовні, але не розуміти причини, яка до цього призвела, результат буде поверхневим або нестійким. Лише робота з механізмами дозволяє досягти повноцінної й стабільної норми.

Катерина Овсянникова

 - Чим відрізняється класичний логопедичний підхід від того, який застосовуєте ви?

 - Класичний логопедичний підхід, якого нас навчали в університеті, передбачає досить узагальнену класифікацію мовленнєвих порушень. Наприклад, діти з різними особливостями – немовленнєві, з порушенням фонематичного сприйняття чи труднощами моторного перемикання можуть потрапляти в одну групу, без достатньої диференціації.

Сучасний підхід, якого я дотримуюся, базується на  глибшому аналізі та розмежуванні порушень. Ми поглиблено проводимо діагностику дітей, визначаємо конкретні механізми труднощів і відповідно до цього будуємо корекційну роботу.

На жаль, наразі сучасна термінологія не завжди закріплена на офіційному рівні, тому ми не можемо повною мірою використовувати її в документації. Однак це не заважає нам працювати якісно. Найважливіше, щоб спеціаліст чітко розумів, з якою проблемою прийшла дитина, як правильно працювати та вибудувати корекційний маршрут.

Ми поступово рухаємося до оновлення класифікацій, адже сучасні діти дають нам інші виклики, і те, що описано в підручниках, не завжди відповідає реальній практиці.

Робота

 - Наскільки тісно пов’язані розвиток мовлення та моторика? Чому розвиток, за вашими словами, починається саме з руху?

 - Розвиток мовлення і моторика дуже тісно пов’язані. Сьогодні ми бачимо, що багато дітей мають обмежену рухову активність – значною мірою через надмірне використання гаджетів. Дитина з раннього віку багато часу проводить перед екраном, нахиляючи голову, в той момент як вона має бути прямою й замість того щоб активно рухатися, досліджувати простір, взаємодіяти з предметами. Таким чином перетискаються кровоносні судини, і вже кисень потрапляє до мозку в недостатній кількості.

Саме через рух дитина пізнає світ: повзає, ходить, бере предмети, досліджує їх. Якщо цього досвіду недостатньо, страждає і загальний розвиток, зокрема мовлення.

У своїй роботі я спираюся на так звану «піраміду моторного розвитку». Перший рівень – це загальні рухи (загальний праксис), другий – дрібна моторика (пальцевий та кистьовий праксис), і лише третій рівень – це артикуляція та мовлення. Якщо перші два рівні недостатньо сформовані, то й на рівні мовлення виникають труднощі.

Рух – це потужний інструмент для нашої корекційної роботи. Саме тому, коли до мене приходить дитина з мовленнєвими порушеннями, ми часто починаємо роботу з базових речей: повзання, узгодження рухів рук і ніг, розвиток міжпівкулевої взаємодії. Іноді буває так, що дитина може підняти руку, а одночасно руку та ногу – ні.

Сьогодні логопедична робота стала значно ширшою: ми частково виконуємо функції суміжних спеціалістів – дефектологів, ерготерапевтів, поведінкових терапевтів

Батьки зазвичай звертаються до логопеда, бо бачать мовленнєву проблему. Але мовлення – це лише «верхівка айсберга». І сам «льодовик» не буде міцним і цілісним, якщо його нижня частина просідає.

Тому в роботі ми не обмежуємося лише мовленням, а занурюємося глибше – працюємо з базовими процесами розвитку: рухом, координацією, взаємодією різних систем організму.

Робота

 - Наскільки ефективними є онлайн-заняття порівняно з офлайн-роботою?

 - Повномасштабна війна змусила мене перейти в онлайн-формат. Спочатку це було непросто: через екран складніше втримати увагу дитини, немає можливості безпосередньої взаємодії. Але з часом з’явився досвід, розуміння інструментів і підходів –  і сьогодні я впевнено проводжу заняття як з логопедії, так і з підготовки до школи.

Паралельно я постійно навчаюся нових методик і знаю багато прийомів, які допомагають утримувати увагу дітей під час онлайн-заняття. Можу сказати, що зараз ефективність онлайн-роботи на рівні офлайн, а подекуди навіть переважає її. Особливо це актуально для дітей із селищ, де немає спеціалістів, або для великих міст, де через затори та брак часу складно приїжджати на очні заняття. Онлайн-практика демонструє дуже хороші результати та дозволяє продовжувати роботу у будь-яких умовах.

Катерина Овсянникова

 - У своїй практиці ви також зазначаєте, що проводите підготовку дітей до школи не за класичними методами. У чому полягає особливість вашого підходу?

 - У своїй практиці я дійсно використовую підхід до підготовки до школи, який виходить за межі класичних методів. Сьогодні є багато дітей, які навіть під час навчання в школі мають труднощі з мовленням, і, на жаль, не всі батьки вчасно звертають на це увагу. Тому під час занять із підготовки до школи я поєдную навчальні завдання з елементами логопедичної підтримки. Наприклад, вивчаючи букви чи працюючи з прописами, ми паралельно виконуємо артикуляційну гімнастику, вправи на розвиток дрібної моторики, тренуємо перемикання уваги, а також працюємо над розвитком фонематичного сприйняття.

Таким чином дитина отримує не лише базові знання для школи, а й додаткову мовленнєву підтримку. Це особливо важливо, адже багато дітей відвідують підготовку до школи, але не займаються окремо з логопедом.

Звісно, такі заняття не замінюють повноцінну корекцію мовлення, адже мають інші основні цілі. Проте вони допомагають закласти важливу основу та своєчасно підтримати розвиток дитини.

Робота

 - Ви є авторкою навчального курсу для логопедів «Старт змін». Розкажіть, будь ласка, про цей проєкт: яку проблему він вирішує та які знання і навички отримують учасники?

 - Курс для логопедів «Старт змін» я запустила другого лютого. Ідея формувалася поступово. Я довго до цього йшла, навчалася, накопичувала практичний досвід і в певний момент зрозуміла, що хочу передавати ці знання іншим – бути наставником для тих, кому бракує впевненості та чіткої системи в роботі, для спеціалістів, які щойно випустилися з вищих навчальних закладів, з невеликим досвідом роботи та для тих, хто просто хоче познайомитися з іншими підходами до роботи. Основна проблема, яку вирішує курс, – це відсутність системності. Часто спеціалісти мають фрагментарні знання, вони знайомі з різними методиками, але не розуміють, як об’єднати їх у цілісну ефективну роботу. Також багато хто плутається в диференціації мовленнєвих порушень і не до кінця володіє навичками якісної діагностики. У своєму курсі я приділяю цьому особливу увагу, адже саме діагностика є ключовим етапом роботи: приблизно на 70% від правильного визначення порушення залежить подальша ефективність корекції. Якщо спеціаліст чітко розуміє проблему, він значно швидше може привести дитину до результату.

Окрім цього, учасники вчаться будувати корекційний маршрут, працювати з різними типами мовленнєвих порушень і правильно оформлювати логопедичну характеристику.

Я відкрита до спілкування й у своїй роботі роблю особливий акцент саме на практиці. Теоретичні знання можна отримати з підручників чи лекцій, але практичний досвід передається значно рідше, і саме його часто найбільше бракує спеціалістам. Тому в курсі я ділюся максимальною кількістю практичних інструментів, кейсів і власних напрацювань. Моє завдання – дати учасникам не просто знання, а впевненість у своїх діях. Я хочу, щоб після навчання спеціалісти не боялися працювати зі складними випадками, брали в роботу дітей із різними мовленнєвими порушеннями та не відмовляли батькам через брак досвіду чи невпевненість.

Мій курс – це не про окремі теми, а про комплексний підхід: від розуміння мовленнєвих порушень до побудови корекційної роботи та правильного оформлення логопедичного висновку.

Катерина Овсянникова

 - Власне, з огляду на це ви активно ведете професійний блог, щоб ділитися своїми знаннями та підсвічувати важливі речі для колег?

 - Так, я запускаю безкоштовні марафони, щоб поділитися своїм досвідом і зробити роботу фахівців трохи легшою. Зараз діти стали значно складнішими в роботі, і, на жаль, виправити мовлення за три місяці чи навіть пів року, як це було раніше, вже не вдається.

Робота

 - Чи вплинув блог на розвиток вашої професійної діяльності?

 - Стовідсотково вплинув. Я стала більш відкритою до камери, почала витрачати значно менше часу на зйомки. З іншого боку, коли блог почав зростати й з’явилася аудиторія, зокрема колеги, я відчула ще більшу відповідальність. Хтось пише слова подяки, хтось звертається за порадою, і це дуже мотивує розвиватися далі та поглиблювати свою експертність. Дуже радію, що можу бути корисною. Саме це дає натхнення більше працювати й творити.

Робота

 - Ви розробили курс «Як включити увагу, енергію та контроль за 25 занять»: для якої аудиторії він розроблений і як побудований навчальний процес?

 - Курс «Як включити увагу, енергію та контроль за 25 занять» має ширший, ніж суто логопедичний, формат і базується на нейропсихологічному підході. Він розроблений для дітей із різними труднощами розвитку: не лише з мовленнєвими порушеннями, а й для тих, хто швидко втомлюється, не доводить справи до кінця, має гіперактивність, порушення концентрації та уваги.

Вправи курсу націлені на підвищення нейродинамічних показників і компенсацію пропущених етапів раннього розвитку. Сьогодні чимало дітей шкільного віку не опанували базові сенсомоторні навички – наприклад, повзання або розуміння механіки руху. Курс допомагає «закрити» ці прогалини та сформувати фундамент для подальшого розвитку.

Навчальний процес побудований поетапно. Спочатку дитина опановує рухові навички, після чого до них поступово додається когнітивне навантаження. Вправи інтегруються з мовленнєвими завданнями: автоматизацією звуків у словах, розвитком словникового запасу, формуванням фонематичного сприйняття. Таким чином відбувається комплексна робота з пам’яттю, мисленням, увагою та мовленням.

Курс є універсальним: він підходить як для роботи спеціалістів, так і для батьків, які хочуть самостійно займатися з дитиною. Завдяки гнучкості вправ їх можна адаптувати під індивідуальні потреби кожної дитини, що робить програму ефективною та практичною у застосуванні.

Робота

 - Які помилки найчастіше допускають батьки, коли помічають труднощі з мовленням у дитини?

 - Найчастіша помилка батьків –  це несвоєчасне звернення до спеціаліста. Багато хто відкладає консультацію до того моменту, коли чутливий період розвитку вже частково втрачений. Працювати з дитиною в такому випадку можна, але результати зазвичай досягаються повільніше й потребують більше зусиль, ніж при ранньому втручанні.

Ще одна поширена ситуація – ігнорування супутніх труднощів. Коли під час занять видно, що дитині складно утримувати увагу, вона швидко виснажується, не може працювати в структурі заняття, це часто свідчить про ширші нейропсихологічні або неврологічні особливості. У таких випадках логопед рекомендує звернутися до суміжних фахівців – невролога, психіатра, нейропсихолога. Однак батьки нерідко не сприймають ці рекомендації серйозно й обмежуються лише логопедичною корекцією. Це суттєво гальмує прогрес, адже частина причин труднощів залишається непропрацьованою.

Також помилкою є недооцінка мовленнєвих порушень. Деякі батьки відправляють дитину до школи з несформованою звуковимовою, вважаючи це «особливістю» або сподіваючись, що проблема зникне сама. Наприклад, горловий «р» інколи сприймається як індивідуальна риса, а не як порушення, яке потребує корекції.

Загалом ефективність допомоги значною мірою залежить від своєчасності звернення, готовності батьків комплексно працювати над проблемою та дотримуватися рекомендацій спеціалістів.

Робота

 - Які три головні поради ви могли б дати батькам, які хвилюються через мовленнєвий розвиток дитини?

 - Перша – не зволікати зі зверненням до логопеда. Якщо у 2 роки дитина ще не говорить фразами – це вже привід для консультації. Це має бути плановий візит у разі появи «червоних прапорців». Наступний важливий етап – у 5 років, перед школою. Своєчасне звернення значно підвищує ефективність корекції.

Друга – довіряти спеціалісту та працювати в команді. Важливо прислухатися до рекомендацій фахівця, який працює з дитиною. Результат завжди є спільною роботою трьох сторін: дитини, спеціаліста й батьків. Без цієї взаємодії прогрес буде значно повільнішим.

Третя – регулярно займатися вдома. Не варто перекладати всю відповідальність лише на логопеда. Заняття зі спеціалістом зазвичай займають 2–3 години на тиждень, і без закріплення вдома результат буде обмеженим. Достатньо 10–15 хвилин щоденної практики, щоб значно пришвидшити прогрес. Головне – системність: регулярні заняття дають стабільний результат.