Найяскравіші історії "Сєвєродонецьк онлайн", які ви могли пропустити

Наша редакція продовжує працювати для читачів Сєвєродонецької громади та всієї України. Ми збираємо ексклюзивні історії наших земляків, щоб надихнути інших та підтримати своїх. А головне — нагадати: хоч ми й були вимушені покинути нашу домівку й оселитися у різних куточках України та світу, все одно тримаємося разом, пишемо про успіхи, говоримо про мрії. Тож до вашої уваги дайджест історій, які точно варті вашого часу.

“Рухатися вперед і допомагати, чим можеш”: як на Закарпатті переселенці з Луганщини підтримують земляків та митців з усієї України

Наші люди: Оксана Очкурова — двічі переселенка. Після окупації рідної Кадіївки з родиною переїхала до Старобільська. На новому місці вирішила бути корисною і створила громадську організацію Центр спільного розвитку “Дієва громада”. А згодом з однодумцями започаткувала мистецьку артрезиденцію “Аура міста”. Після початку повномасштабного вторгнення Оксана переїхала до Сваляви на Закарпаття та продовжила займатись громадською діяльністю. Про нові напрямки роботи, допомогу жителям в окупації та те, що дає сили рухатись далі, вона розповіла “Сєвєродонецьк онлайн”.

Мільйонні закупівлі, суди та зміна керівництва: чим займалися релоковані КП Сєвєродонецька у 2023 році

Аналітика: До повномасштабного російського вторгнення при Сєвєродонецькій міській військовій адміністрації працювала низка комунальних підприємств. Наразі вони релокувалися та продовжують функціонувати за межами не просто міста, а й області. Деякі з них вже потрапляли у поле зору громадськості, бо їхні дії викликали обурення. Наприклад, Сєвєродонецьке тролейбусне управління, яке придбало техніки на понад мільйон доларів і зберігає її у Дніпрі. У МВА тоді пояснили, що ця техніка закуповується як резерв на момент деокупації регіону.
Наша редакція вирішила розібратися, чим наразі займаються КП, які, по суті, не можуть наразі повноцінно виконувати свої функції. Також з’ясовували, які зарплати отримали керівники цих підприємств.

Реабілітація за участі коней: переселенка з Лисичанська практикує іпотерапію на Рівненщині

Наші люди: Уродженка Лисичанська Оксана Абрамова понад 20 років свого життя присвятила психології та роботі з дітьми з особливими освітніми потребами. У 2010 році психологиня познайомилася з іпотерапією (методом реабілітації за участі коней) та почала активно її застосовувати у відновленні дітей. З 2015 року пані Оксана спрямувала свою допомогу й на дорослу аудиторію: людей, що постраждали внаслідок бойових дій, переселенців, військових, ветеранів війни… Оксана Абрамова розповіла нашим журналістам про свій професійний шлях, евакуацію з Луганщини разом з конями, продовження улюбленої справи на Рівненщині, вплив коней на психологічний та фізичний стан людини, протипоказання до іпотерапії та її розвиток в Україні.

Правозахисниця Наталія Єсіна: "Основна думка, яка мене не покидає, — ми не боремось за своїх громадян"

Актуально: 1 березня внутрішньо переміщених осіб чекатимуть нововведення. Розмови про це почалися, коли 26 січня 2024 року Кабінет Міністрів України ухвалив постанову № 94. Вона, поміж іншим, внесла чергові зміни до Порядку надання допомоги на проживання переселенців. Виплату допомоги всім ВПО, які отримували її до 1 лютого, автоматично продовжили до 1 березня, без додаткового звернення. А от з березня великій кількості переселенців варто звернутися з заявами про подовження виплат. Розібратися, хто підпадає під категорії, яким пощастило — важко, адже Порядок складний та заплутаний, містить безліч відсилок до інших нормативно-правових документів. Сьогодні намагаємося розібратися у проблемних питаннях з правозахисницею Української Гельсінської Спілки з прав людини Наталією Єсіною.

Як француз Лепле досліджував поклади вугілля біля Лисичанська та як його висновки вплинули на подальший розвиток галузі

Історія Луганщини: Луганщину досліджували європейці ще у ХІХ сторіччі. Тоді потенційних інвесторів манила перспектива видобутку вугілля на Донбасі. Шотландець Карл Гаскойн в 1795 році відкрив першу шахту у Лисичанську. Також збудували ливарний завод, який виготовляв зброю для тодішньої Російської Імперії.
Ми вже писали, що Гаскойн – власник фірми Керон, яка спеціалізувалася на виробництві гармат для англійського військово-морського флоту. Його запросила Катерина II, аби він заснував виробництво, щоб обладнувати Чорноморський флот.
Задля можливих перспектив розвитку вугільної галузі на Луганщину запрошували французького інженера Фредеріка Лепле. Він пропрацював на територіях теперішнього Лисичанська близько трьох років. Про те, хто такий Лепле та яких він дійшов висновків щодо вугільної галузі на Луганщині ми дізналися у доктора історичних наук, завідувача кафедри історії України Луганського національного університету імені Тараса Шевченка Олександра Набоки.

Страх мобілізації — черговий “привіт” кремля?

Аналітика: Чергова хвиля російської маніпуляції заполонила соціальні мережі українців. Цього разу росія зосередила увагу на доволі тригерній темі для громадян — мобілізації. “Заберуть жінок!”, “Підлітки, готуйтеся!”, “ТЦК — ворог номер один”... Подібні меседжі агенти кремля активно просувають протягом останніх місяців. І, безперечно, мають успіх. Яскравим прикладом можна назвати нещодавній інцидент у Космачі. Тоді на Івано-Франківщині місцеву мешканку Іванну Ванджурак та її неповнолітню доньку побила група жінок, які протистояли ймовірному прибуттю військкомів до села. Тож “Сєвєродонецьк онлайн” вчергове проаналізував ворожі наративи та нагадав, як не стати жертвою пропаганди.

Приблизно 10% працівників луганської поліції зрадили присягу: інтерв’ю з начальником ГУНП Луганщини Олегом Григоровим

Історія Луганщини: Після 24 лютого 2022 року до основних функцій поліції Луганської області додалися нові. Поліцейські доставляли гуманітарну допомогу, евакуювали населення та поранених. В якийсь момент в області не лишилося служб, які б елементарно могли поховати людей. Цим теж займалася поліція. До роботи поліцейських у той період було багато запитань. Від того, чи знаходилися вони на місці, до випадків мародерства.
“Сєвєродонецьк онлайн” поспілкувався з начальником ГУНП в Луганській області Олегом Григоровим про це, а також про готовність та роботу поліції в умовах війни, про вихід з області, бойові втрати та зрадників серед особового складу.