В Олександра Плаксіна пройде благодійна фотовиставка Hands Between Life and War

У фотографа з Сіверськодонецька Олександра Плаксіна пройде благодійна фотовиставка Hands Between Life and War в Івано-Франківську. Там можна буде побачити фото та підтримати Карпатський Шпиталь донатом для придбання медичного обладнання.

Hands Between Life and War / Руки між життям і війною — документальний візуальний проєкт про руки як найчесніших і найточніших свідків війни. У його центрі — руки військових хірургів і руки поранених військових у стінах військового шпиталю.

«Це історія не про звання, не про нагороди й не про зброю. Це історія про дію, біль, витримку, відповідальність і про людську межу, яку щодня доводиться утримувати. Це історія про тих, хто рятує, і про тих, кого рятують. Про тонку межу, де війна ще не відпускає, але життя вже починає боротися за себе — у руках», - зазначено в анонсі.

Перед подією SD.UA розпитав Олександра про майбутню виставку.

Вона відкриється 9 січня о 16-00 у просторі Вагабундо по вулиці Пилипа Орлика, 7. Вхід вільний.

 «Виставка буде про людей, але більше – про руки як військових, так і лікарів. Мабуть, виходить певний каламбур, але він пояснює краще за все – виставка про руки лікарів, які рятують ті руки військових, які рятують нас всіх», - каже Олександр.

Наразі фотограф служить у Карпатському Шпиталі, де й були зроблені фото. Загалом Олександр доєднався до армії у 2024 році, а до військового шпиталю – з березня минулого року.

Олександр Плаксін

«Фото зроблені безпосередньо в операційних, безпосередньо в перев’язочних. Тематика шпиталю», - каже він.

Зараз надруковано 30 світлин. Поки не вирішено, скільки буде представлено  на виставці.

«Мені захотілося, щоб це були саме руки. Не знаю, чому саме так. Коли багато думаєш про це, розмірковуєш, як це повинно бути, на що саме звертати увагу людей…І ось так прийшло розуміння, що це мають бути саме руки. Звісно, що на виставці будуть фото не тільки з руками. Будуть і загальні плани, і інші. Але сама ідея буде зрозуміла. І тут було цікаво показати саме роботу лікарів, адже вона дуже складна, тяжка. Це не тільки знання, а й важка праця. Кожен день багато годин стояти та працювати. Багато людей не уявляють, як це. Думають, що відносно легко. А я багато разів в операційних, бачив, як вони працюють, як це непросто. Плюс лікарі виходять на ротації, на стабпункти, по декілька місяців працюють близько до фронту. Це складна та небезпечна професія, представникам якої мало хто дякує. Всі дякують військовим і це зрозуміло. Але це так само військові лікарі», - розповів фотограф.

Фото Олександра Плаксіна

Для того, щоб зафіксувати процес, фотограф знімав в операційних.

«Я так само перевдягаюся, тобто заходиш з усіма мірами безпеки. Я не знаходжуся біля хірургів, щоб не заважати. А фотографую на різні об’єктиви, з яких я потім можу робити близькі світлини», - пояснює Олександр.

За кожною світлиною стоїть своя історія.

«Є доволі цікаві історії знімків. Наприклад, історія однієї світлини, яка буде на виставці. Хлопець, у якого уламок розміром з сірникову коробку потрапив між бронежилетом та спиною під час вариву артснаряда. Військовий розповідав, що коли був взрив, він відстрибнув, відчув, що щось сталося. Це диво, що уламок не зачепив голову, каску, а потрапив між броником та спиною та застряг у сідниці. При цьому йому розрізало шкіру на спині. І все це запеклося. Він ще добу лежав там без евакуації, уламок не діставали, бо не було можливості. Він закрив собою рану і його привезли з тим уламком до шпиталю. Всі були вражені розміром. Хлопець сам не знав, наскільки він великий, я йому потім показував. Не зачепило жодного нерва, жодної судини — це просто везіння, хоча рана страшна. Спина розрізана, м’язи видно. Анатомія вся», - розповідає Олександр.

Він додає, що на виставці всі історії мають щасливий кінець, всі бійці проходять подальшу реабілітацію.

Улюблену ж світлину не обрати.

«Одну важко вибрати. Вони всі різні. Є настільки емоційні, що я не можу показувати їх зараз. Буде фото, де не впізнати героя. У нього немає руки, лікарі забинтовують куксу і він дивиться на це… Вдалося спіймати той погляд, який багато про що говорить. Що життя буде іншим. Це одна з найемоційніших фотографій на виставці. Складно фотографувати біль. Не завжди хочеться це робити. Бо це ж не репортажна фотографія, де не видно автора. Тут всі все бачать, розуміють», - каже Олександр.

Він має за мету достукатися до людей, показати біль війни.

«Хотів провести цю виставку, щоб більше вразити людей. Щоб вони побачили, що нічого не закінчилося, що все це поруч і зараз, і буде потім, коли закінчиться війна. І треба вчитися з цим жити. У нас не побудовано багато чого для тих людей, які втратили кінцівки, здоров’я на цій війні. А їх більшатиме. Треба адаптувати місто, транспорт, церкви, все навколо для них», - пояснює Олександр.

Фото Олександра Плаксіна

Деякі світлини автор надіслав на міжнародні конкурси. Також він хотів би, щоб фото побачили європейці.

«Також планую, якщо вийде зв’язатися з нашими друзями з Німеччини, показати їх у Європі», - каже автор.

Він наголошує, що майбутня виставка пройде для збору коштів на медичне обладнання для  Карпатського Шпиталю. Протягом події можна буде задонатити. Також продаватимуться різні сувеніри від Карпатського Шпиталю, які можна буде придбати та долучитися до збору.

Читайте також: Фотограф з Сіверськодонецька отримав кілька нагород у престижному конкурсі