Найяскравіші історії "Сєвєродонецьк онлайн", які ви могли пропустити

Найяскравіші історії "Сєвєродонецьк онлайн", які ви могли пропустити

Наша редакція продовжує працювати для читачів Сєвєродонецької громади та всієї України. Ми збираємо ексклюзивні історії наших земляків, щоб надихнути інших та підтримати своїх. А головне — нагадати: хоч ми й були вимушені покинути нашу домівку й оселитися у різних куточках України та світу, все одно тримаємося разом, пишемо про успіхи, говоримо про мрії. Тож до вашої уваги дайджест історій, які точно варті вашого часу.

Історія сєвєродонецької стендаперки Анастасії Юрьєвої, яка виступила у "Розсміши коміка"

Наші люди: 23-річна стендап-комікеса Анастасія Юрьєва, яка нещодавно випробувала свої сили у шоу “Розсміши коміка”, народилася та до повномасштабного вторгнення росії жила у Сєвєродонецьку. Вона все життя співала та мріяла про “Голос країни”, проте несподівано поринула у світ гумору. У Кам’янському (Дніпропетровська область), куди дівчина з родиною переїхала у 2022 році, вона знайшла нових друзів, почала виступати зі стендапом та врешті-решт ризикнула подати заявку на популярне телешоу. Про свій шлях у світ стендапу, залаштунки "Розсміши коміка", власні пісні та мрію про "Голос країни" Анастасія розповіла в інтерв’ю.

Нардепи від Луганщини у Раді: скільки заробляють і чи результативно працюють

Аналітика: У Верховній Раді працюють принаймні сім народних депутатів з Луганської області — це і мажоритарники, і обрані за партійним списком. Якщо казати про мажоритарників, то треба усвідомлювати, що вони в парламенті представляють громади, які не просто окуповані, але й зруйновані росіянами. Їхні виборці зараз або стали біженцями в країнах Європи, або переселенцями у межах України, або воюють, або загинули від російських ракет і снарядів.
Тож "Сєвєродонецьк онлайн" вирішив дізнатися, як ці народні обранці представляють інтереси тих, хто за них голосував? Що вони роблять у Раді, які закони подають, як часто виступають і взагалі чи відвідують вони засідання?

Боєць Луганського прикордонного загону про полон та тортури

Гордість Луганщини: Боєць 3 прикордонного загону ім. Героя України Євгенія Пікуса Олександр Зарва був звільнений з російського полону 3 січня цього року. Туди хмельничанин потрапив на початку повномасштабного вторгнення. З полону його дочекалася найдорожча людина – мати. Проте батько помер, не побачивши сина. Сьогодні він відновлюється, проте вже планує повернутися на службу. Бо вірить у незламність та непереможність українського народу. І в те, що треба стояти до кінця. Про тортури, знущання, їжу у три порції на шістьох, інтелектуальний рівень росіян та про те, що допомагало йому триматися, він розповів журналістам у шпиталі.

Місто у валізі — українців закликають поділитися врятованими сімейними архівами

Наша історія: “Під час повномасштабного вторгнення росії багато міст і сіл зазнали великих руйнувань. Міста сходу та півдня стали особливими символами жорстокості війни, але також стійкості та опору. Міська забудова — матеріальна спадщина — була фактично стерта з лиця землі. Однак мешканці міст, які змогли врятуватися, далі є носіями живої пам'яті про них. Хтось встиг узяти із собою сімейний фотоальбом, хтось вивіз світлини на телефоні, а хтось відтворює фрагменти колишнього життя за своїми фото із соцмереж. Ці фотографії є вікном у минуле й зв’язком між людьми: членами сім'ї, міської громади. Часом вони є єдиною пам’яттю про людей, які стали жертвами війни. А іноді — можуть стати також основою для повоєнного містопланування та відбудови”. Так звучить ініціатива “Місто у валізі: врятовані (сімейні) архіви”, яка закликає українців зберегти пам’ять про свої рідні міста та селища, попри всі намагання росії стерти нашу історію. Як долучитися до проєкту, чому це надважливо зробити саме зараз “Сєвєродонецьк онлайн” розповіла активістка Катерина Філонова.

Сєвєродонецькі «оппенгеймери»: чи створили нацисти ядерну зброю на Луганщині?

Наша історія: Історії про те, що Сєвєродонецьк причетний до виробництва важкої води доводилося чути майже кожному містянину. Як і те, що для цього туди у повоєнні роки направили хіміків з Німеччини. Це питання досліджував сєвєродонецький краєзнавець Сергій Каленюк.
“У повоєнні роки американську розвідку раптом дуже зацікавило, що за об'єкт будується під виглядом лисичанського азотно-тукового комбінату? І чому сюди були направлені німецькі вчені-хіміки, які ще в Німеччині збудували завод із виробництва важкої води? Чи не збираються тут виготовляти важку воду, необхідну для роботи атомних реакторів?” – писав він.
Що змусило думати так американців? Можливо, те, що з 1947 року розпочалося активне будівництво на Лисичанському хімічному комбінаті. До війни його задумували як завод, а потім вже мова йшла про комбінат. Капіталовкладення у будівництво комбінату до 1950 року мали вирости у 8,5 разів за п'ятирічку. До того ж не секрет, що на повоєнне відновлення залучали військовополонених. Серед них було 60 німецьких фахівців, у тому числі 14 докторів наук – хіміків. Основна маса їх жила та будувала Сєвєродонецьк у зоні, обнесеній у два ряди колючим дротом, висотою п'ять метрів, з вежами для охоронців з автоматами. У статті “Сєвєродонецький атомний проєкт” Каленюк розмірковує, спираючись на спогади з тих часів, чому цих вчених можна запідозрити у роботі над атомним проєктом.
“Сєвєродонецьк онлайн” вирішив продовжити цю тему. Сьогодні говоримо про роль Сєвєродонецька в атомному проєкті з професором, доктором історичних наук Олександром Набокою.

Сєвєродонецька співачка Omelta презентувала новий сингл

Наші люди: Сєвєродонецька співачка Omelta презентувала нову авторську пісню «вгору і вниз». Про це вона розповіла нашим журналістам.З 1-го лютого, сингл «вгору і вниз» доступний на всіх музичних платформах.
"Кожен всередині веде свою війну. Кожен має свої злети та падіння, іноді виникає відчуття, ніби ти не здатен керувати своїм життям. Але, здається, саме в цей момент — час розслабитись і подивитись туди, куди тебе спрямовує ця хвиля, можливо, саме там на тебе чекає новий досвід і нова сторінка буття", - каже співачка.

Сєвєродончанин став обличчям збору для військових “ОКО ЗА ОКО 3”

Гордість Луганщини: Фонд “Повернись живим” разом з компанією “OKKO” розпочали акцію “ОКО ЗА ОКО 3”, у рамках якої планують акумулювати для Командування Десантно-штурмових військ Збройних Сил України 500 мільйонів гривень. У відеоролику акції знявся колишній журналіст, а тепер військовий із Сєвєродонецька Сергій Окішев.Про це він розповів нашій редакції.

Недитячі ігри. Як кремлівська пропаганда діє в розважальному контенті

Аналітика: Кожного дня українці стикаються з російською пропагандою в повсякденному житті. Тож “Сєвєродонецьк онлайн” продовжує розбиратися, до яких чергових хитрощів вдається ворог, щоб заволодіти нашою увагою. Традиційно маніпулятори, для поширення своїх наративів, звертаються до ЗМІ та соціальних мереж. Але останнім часом ознаки пропаганди все частіше стали з’являтися у фільмах, піснях та навіть комп'ютерних іграх. Таким чином росія розширює свою авдиторію впливу. Чим можуть бути небезпечні звичайні розважальні ресурси — проаналізувала наша редакція.

"Не буде кращого часу ніж зараз, тому починаємо все з нуля": історія майстрині манікюру з Сєвєродонецька

Наші люди: Уродженка Сєвєродонецька Юлія Бородавка – майстриня манікюру. У рідному місті сєвєродончанка розвивала свою манікюрну справу, а паралельно здобувала вищу освіту фармацевта у Луганському державному медичному університеті та бухгалтера у Східноукраїнському університеті ім. В. Даля. Любов до красивих нігтів у Юлії пішла родом з дитинства, у шкільні роки були перші спроби себе в манікюрі, а згодом – базове навчання та підвищення кваліфікації. Так манікюр для подружок та знайомих вдома перетворився у манікюрну справу в невеличкому орендованому приміщенні. Однак події від 24 лютого 2022 року геть змінили життя: замість теплої квартири та роботи в зручному офісі – холодний підвал, без світла, а усі плани та цілі поглинула невідомість. Юлія Бородавка розповіла "Сєвєродонецьк онлайн" про те, як розгорталися події у Сєвєродонецьку після початку повномасштабного вторгнення, про два переїзди, труднощі, з якими їй довелося зіштовхнутися, та початок нового життя.

"Постраждала територія Луганщини вимірюється в тисячах гектарів. Це реально катастрофа", - еколог Максим Якунін

Аналітика: Нещодавно стало відомо, що на окупованій Луганщині до 2030 року росіяни хочуть побудувати шість сміттєзвалищ, одне з яких – у Сєвєродонецьку. Також є інформація, що навколо міста утворилися стихійні звалища, адже те, що вигрібається з міста, не вивозиться за належністю на полігон. Люди потерпають від щурів, мишей, забруднення стоків. До того ж бойові дії в області не припиняються, а отже масштаби засмічення та забруднення неможливо порахувати остаточно. Проте вже сьогодні екологи ведуть свій моніторинг, аби знати, до чого бути готовими після деокупації Луганської області. Зазначимо, що картина на сьогодні невтішна. Про наслідки війни, будування сміттєзвалищ, знищення рідкісних тварин та випалений ліс нам розповів заступник начальника Державної екологічної інспекції у Луганській області Максим Якунін.

Підпишись на наш Телеграм