Найяскравіші історії "Сєвєродонецьк онлайн", які ви могли пропустити

Наша редакція продовжує працювати для читачів Сєвєродонецької громади та всієї України. Ми збираємо ексклюзивні історії наших земляків, щоб надихнути інших та підтримати своїх. А головне — нагадати: хоч ми й були вимушені покинути нашу домівку й оселитися у різних куточках України та світу, все одно тримаємося разом, пишемо про успіхи, говоримо про мрії.

Тож до вашої уваги дайджест історій, які точно варті вашого часу.

Пам’ятаймо… Історія полеглого героя із Сєвєродонецька Сергія Блінова

Пам’яті героя: 29 серпня — День пам’яті захисників України, які загинули у боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. Саме цього дня у 2014 році стався один із найтрагічніших епізодів російсько-української війни. Українські воїни масово виходили з оточення під Іловайськом так званим “зеленим коридором”. Але російські загарбники порушили попередньо встановлені домовленості та розстріляли колону.
За свідченням Українського інституту національної пам’яті, у результаті злочинних дій рф українська армія втратила загиблими 366 воїнів, 429 отримали поранення, 158 зникли безвісти, 300 опинилися в полоні.
Сталося це на сході України, на полях заквітчаних соняхами, що стали останнім прихистком героїв. Саме тому сонях наразі вважають символом Дня пам’яті захисників України, які загинули у боротьбі із російською навалою.
Сьогодні ми згадуємо не лише тих, хто загинув під Іловайськом, а й вшановуємо пам’ять усіх полеглих захисників і захисниць України. Наша редакція поспілкувалася з пані Ольгою, дружиною Сергія Блінова, полеглого героя із Сєвєродонецька. Він понад усе хотів повернути свій дім, тому взяв зброю до рук. Але загинув зовсім поряд – під Стельмахівкою на Луганщині. Чоловік мріяв про будинок біля моря. Сергія поховали в Одесі, де зараз мешкає його родина.

Де на захоплених з 2022 року територіях Луганщини окупанти збираються розвивати туризм. Розбираємо "туристичний паспорт"

Новини з окупації: У самопроголошеній “лнр” з'явився оновлений туристичний паспорт. У документ окупанти додали унікальні об'єкти на захоплених після 2022 року територіях. Що вони внесли туди – розповідаємо у матеріалі.

Забуття не буде: у День незалежності згадуємо тих, хто поклав життя за Сєвєродонецьк та інші міста України

Пам’ятаємо: День незалежності, який зберігся протягом 10 років війни з рф, вже давно не просто вихідний і привід взяти коротку відпустку. Боротьба за незалежність України тепер позначилася майже на кожній українській родині. Всі ми або втратили рідних, друзів чи колег, які воювали. Або переживали втрату через загибель близьких, окупацію або руйнування домівок внаслідок російських атак на наші міста. Звичайні українці за ці 10 років стали героями-захисниками або визначними постатями, на жаль, багато з них — посмертно. Наша редакція з нагоди Дня незалежності згадує про тих, хто боровся за Україну, воював, допомагав і бачив її вільною і заможною, але передчасно загинув або зник безвісти.

Двічі переселенка з Луганщини займається у столиці з дітьми з інвалідністю

Наші люди: Луганчанка Тетяна Шаповалова за освітою лікарка-дієтологиня та лікарка фізичної та реабілітаційної медицини. У 2014 році переїхала до Сєвєродонецька, який став їй другим домом. Там вела приватну практику та приймала людей у медичному центрі “Фармбіотест” як лікарка-неврологиня та дієтологиня.
Однак події 2022 року знову змусили родину забути про звичне життя і вирушати на пошуки безпечного місця.
Тетяна Шаповала розповіла нам про черговий виїзд у невідомість, облаштування у столиці, роботу з дітьми з інвалідністю та її складність. Також пані Тетяна назвала найшкідливіші продукти та дала рекомендації щодо балансу білків-жирів-вуглеводів, яких потрібно дотримуватися.

Анна Бубнова: “Вночі окупанти вдиралися у приватні будинки, виводили людей з мішками на головах, із зав’язаними позаду руками”

Наші люди: Уродженка Сєвєродонецька Анна Бубнова – акушерка з двадцятирічним стажем, яка до останнього залишалися на робочому місті та в онлайн-режимі консультувала жінок, що стояли на обліку в Жіночій консультації 1. Пані Анна розповіла про події у рідному місті, вимушений виїзд на окуповану територію, життя під тиском, шлях в Україну та подальшу інтеграцію на новому місці.

Як похресник Михайла Грушевського проводив українізацію у Луганську та на Кубані – розмова з істориком

Наша історія: У 1923 році відбувся ХІІ з’їзд Російської комуністичної партії (більшовиків). За даними Інституту історії України, на ньому прийняли курс на коренізацію. Вона передбачала, наприклад, залучення місцевих національних кадрів на керівні посади різного рівня, а також розвиток місцевих мов, їхнє широке впровадження. В Україні ж це набуло форми українізації, що своєю чергою призвело до широкого розвитку української освіти та культури.
Чому так сталося? Деякі фахівці вважають, що у той час більшовики зіткнулися з підйомом національних рухів. І щоб це не призвело до руйнування радянської держави, вони вирішили очолити ці рухи.
Як цей процес відбувався саме на Луганщині – мало відомо. Однак прикладом того, що таке було, є історія професора Сергія Грушевського, похресника українського громадського й політичного діяча, голови Центральної Ради Української Народної Республіки Михайла Грушевського. Сергій впроваджував та популяризував українську культуру не тільки у Луганську, але ще й на Кубані.
Про життя цього вченого нам розповів доктор історичних наук, завідувач кафедри історії та археології України Луганського національного університету імені Тараса Шевченка Олександр Набока.

Дениса Денищенка призначили заступником голови Луганської ОВА

Про владу: Денис Денищенко обійняв посаду заступника голови Луганської ОДА з питань цифрового розвитку, євроінтеграції, міжнародного співробітництва, координації міжнародної технічної допомоги.
Про це він написав на своїй сторінці у Facebook.
У коментарі нашим журналістам Денищенко зазначив, що очікував на це призначення: “Пропозицію очікував, документи були подані ще у березні, але через деякі адміністративні моменти (перевірки НАЗК тощо) цей процес трохи затягнувся”.
Держслужбовець підкреслив, що куруватиме міжнародний напрямок, а саме міжнародно-технічну допомогу, міжнародне співробітництво та європейську інтеграцію. А також напрямок цифрової трансформації.