Найяскравіші історії "Сєвєродонецьк онлайн" першої половини липня

Редакція «Сєвєродонецьк онлайн» продовжує працювати для читачів Сєвєродонецької громади та всієї України. Ми збираємо ексклюзивні новини та історії наших земляків, щоб надихнути інших та підтримати своїх. А головне — нагадати: хоч ми й були вимушені покинути нашу домівку й оселитися у різних куточках України та світу, все одно тримаємося разом, пишемо про успіхи, говоримо про мрії. Тож до вашої уваги дайджест історій, які точно варті вашого часу.

«На кону — питання існування нації», – луганський поліцейський Тарас Симоненко про війну та повернення українських земель

Наші люди: Луганчанин Тарас Симоненко – полковник поліції, виїхав із Луганська у 2014 році. Того ж року брав участь у визволенні Сєвєродонецька, Рубіжного й Станиці Луганської. У складі групи поліцейських першим повернув прапор України на будівлю поліції та адміністрації у Рубіжному. А вже з жовтня 2014 року був оголошений у розшук «лнр». Очолював Кремінський відділ поліції. У період із 2021 по 2022 був керівником поліції Станиці Луганської. Першого лютого Тараса перевели до Кремінної: початок повномасштабного вторгнення він зустрічав саме там. Про роботу поліції під час повномасштабного вторгнення, про колаборантів та людей, які не хочуть залишати свої домівки та евакуйовуватися, а також про власний погляд на ситуацію у країні полковник Симоненко розповів нашим журналістам.

Ринок нерухомості на окупованій території: що пропонують на продаж та навіщо людям житло у зруйнованих містах

Луганщина окупована: Останнім часом у мережі почали з’являтися оголошення про купівлю/продаж нерухомості на окупованих територіях Луганщини. І якщо до повномасштабного вторгнення рф в Україну це явище було звичним, бо можна було виїхати з ТОТ й продати нерухомість за українським законодавством, то тепер виникає багато запитань, бо мова йде саме про нові окуповані території, зокрема й майже знищений Сєвєродонецьк. Крім того, окупанти заявляли про “маневровий фонд нерухомості”, хоча по факту це – відбирання житла у громадян України. А нещодавно ватажок самопроголошеної “лнр” видав “указ”, згідно з яким “узаконюється” передача майна людей, які “самоусунулися”. Чому виник такий попит, які є пропозиції на ринку та схеми продажу, а також про те, чому ці процедури незаконні, – читайте в нашому матеріалі.

Валерій Негматов про російсько – радянські міфи про Луганщину XVIII – XIX століть

Руйнуємо наративи рф: Сєвєродонецький історик Валерій Негматов розвінчує російсько – радянські міфи про Луганщину. Сьогодні мова піде про події XVIII – XIX століть. У рубриці "Не вір у це" ми боремося з фейками та проросійськими наративами. Адже повномасштабне вторгнення росії в Україну викликало нову потужну хвилю дезінформації та пропаганди з боку країни-агресорки. Останні роки темі медіаграмотності та безпеки стали приділяти більше уваги, але ворог постійно застосовує нові засоби для дестабілізації українського суспільства: грає на болючих темах мовного питання, недовіри до влади, вимушеної еміграції тощо. Тож ми вирішили детально розібратися у причинах та наслідках такої політики рф, адже впевнені, що ці знання дозволять краще протистояти ворожим вкидам.

Не маніпулюй мною - “Сєвєродонецьк онлайн” розбирається з російськими наративами

Руйнуємо наративи рф: Ворожа маніпуляція свідомістю українців — що це? Як побачити її серед насиченого інформаційного простору? Які способи застосовує росія, щоб заволодіти нашою увагою? “Сєвєродонецьк онлайн” проаналізував та виокремив основні напрямки маніпуляційних наративів рф.

Сєвєродончанин Дмитро Прудов створив патріотичний мерч про рідне місто

Наші люди: Архітектор з Сєвєродонецька Дмитро Прудов, відомий своїми роботами "GoodZone", "PuzoPub", мережею кав'ярень "CoffeePanda", стелою у сквері Гоголя та іншими, вже майже рік живе у Києві. Наприкінці червня він випустив свій перший мерч – патріотичні футболки у тематиці рідного міста. Чоловік таким чином хоче популяризувати свій край. Наша редакція поспілкувалася з Дмитром та дізналася, як він вирішив цим займатися, наскільки футболки стали популярними та чи планує випускати й іншу сувенірну продукцію.

Мріє відновити “Суліко” в Києві, а згодом відбудовувати Сєвєродонецьк. Манана Гоголадзе про свою долю

Наші люди: Манана Гоголадзе приїхала у Сєвєродонецьк в 1991 році, полюбила місто, обросла родиною та друзями. Шість років тому вони з чоловіком відкрили ресторан грузинської кухні під назвою “Суліко”, де самостійно готували та робили меблі. Рік тому все довелося покинути через повномасштабну війну. Нещодавно родина відкрила невеличкий МАФ “ХачапурІКІ” в Києві. Про свій шлях, мрії та майбутні плани Манана розповіла й нам.

Йоготерапевтка Тетяна Нещерет: "У нас було дуже красиве місто. Важко зрозуміти, що так вже не буде"

Наші люди: Сєвєродончанка Тетяна Нещерет — тренерка з йоги та йоготерапії. Разом з чоловіком вони відкрили клуб оздоровчих практик “Тонус” у Сєвєродонецьку. Наприкінці березня 2022 року жінка вимушено переїхала з рідного міста у Київ, де довелося починати життя спочатку. Тетяна розповіла нашій редакції, як відновила свою справу у столиці, чим корисна йога та за що найбільше любить Сєвєродонецьк.

Солодка справа в несолодкі часи: сєвєродончанка готує десерти на замовлення в Черкасах

Наші люди: Сєвєродончанка Марина Біла – кондитерка, але не за фахом, а за покликом душі. Солодкою справою жінка займається чотири роки. Окрім виготовлення десертів на замовлення, Марина проводить кондитерські майстер-класи для жінок, і сама охоче навчається в інших кондитерів. Про улюблену справу, яка стала основною роботою, її відновлення у Черкасах з початком повномасштабного вторгнення, про фірмові десерти та кондитерські секрети Марина Біла розповіла «Сєвєродонецьк онлайн».

Тетяна Ганускова про чоловіка в полоні: "Я знаходжусь у режимі постійного очікування обміну"

Наші люди: Тетяна Ганускова - викладачка історії у Сєвєродонецькій загальноосвітній школі №14, двічі переселенка. У 2014 році вона з родиною була вимушена покинути Луганськ. У 2022 році вчителька виїхала за кордон одразу після повномасштабного вторгення, наразі продовжує викладати онлайн. Її чоловік - військовий. Голос коханого Олексія Тетяна не чула вже понад рік, бо з березня минулого року він перебуває у полоні. У розмові з “Сєвєродонецьк онлайн” жінка розповіла, як виглядає життя людини, яка чекає військового з полону, що дозволяє не втрачати надії та де вона бере сили на плідну працю.

Росія програвала культурну війну на Луганщині, – історик Олександр Набока про національну ідентичність регіону та країни

Лідери думок: Доктор історичних наук, завідувач кафедри історії України Луганського національного університету імені Тараса Шевченка Олександр Набока добре відомий не тільки на рідній Луганщині, а й в усій країні. Він автор майже сотні наукових статей, співавтор книги «Нариси історії Луганщини» та член правління Обласного відділення Товариства краєзнавців України. Добре відомий не тільки на рідній Луганщині, а й в усій країні. У 2014 році науковець був вимушений залишити рідний Луганськ, у 2022-му – Старобільськ. Зараз Олександр Набока живе на Закарпатті, успішно продовжує наукову діяльність та не полишає викладацьку роботу, перебуваючи у постійному онлайн-зв’язку зі своїми студентами релокованого ЛНУ ім. Шевченка у Полтаві.«Сєвєродонецьк онлайн» поспілкувався з Олександром про самоідентифікацію переселенців, культурну спадщину тимчасово окупованого луганського регіону, а також про історичну обумовленість впливу російських наративів на українців.

Відновити себе та дещо у собі допомогли робота та люди, - сєвєродончанка Ірина Майтак

Наші люди: Марина Майтак — переселенка з Сєвєродонецька, відома землякам по роботі в лікарні СПЗ та невеличкій лавці ручної роботи "Бери-Дари", що знаходилася у ЦУМі. Як і багато містян, у 2022 році вона евакуювалася. Наразі мешкає в Києві.
Ірина розповіла “Сєвєродонецьк онлайн” про життя в підвалі, плани, що рухнули, та адаптацію в Києві.