Що змінилося для ВПО у 2025 році: житлова політика, компенсації та підтримка

Соціальне орендне житло, інвентаризація нерухомості, житлові ваучери, розширення компенсацій за іпотекою – у 2025 році держава запустила одразу кілька нових інструментів підтримки внутрішньо переміщених осіб. Водночас субсидія на оренду фактично не спрацювала, єОселя залишалася недоступною для більшості переселенців, а єдиної політики захисту прав постраждалого від війни населення так і не з’явилося. У цьому матеріалі SD.UA – огляд того, що змінилося для ВПО на державному рівні за рік.

Зникнення Мінреінтеграції та до чого це призвело

Рік тому в Україні ліквідували Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України (Мінреінтеграції) – центральний орган виконавчої влади, основна функція якого полягала в гуманітарному реагуванні на проблеми людей, які постраждали від війни. Передусім – внутрішньо переміщених осіб, а також жителів прифронтових та окупованих територій.

У грудні 2024 році в межах реформи уряду Мінреінтеграції без притомних пояснень перетворили на Міністерство національної єдності України, яке очолив нині підслідний Олексій Чернишов. Переформатування нібито мало показати перехід від вузької теми окупованих територій до ширшого фокуса на глобальну українську єдність.

Олексій Чернишов на посаді міністра національної єдності

Втім, швидко стало зрозуміло, що оновлене міністерство навпаки звузило діяльність: фактично, до налагодження комунікації з українцями за кордоном. Тим часом внутрішні переселенці та українці на ТОТ разом з ліквідацією Мінреінтеграції втратили єдиний орган, який опікувався їхніми проблемами.

У підсумку Мінєдності проіснувало трохи більше пів року – у липні, шляхом приєднання до Мінсоцполітики, реорганізували і його. А за державну політику щодо жителів окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб, розмежувавши функції, наразі залишаються відповідальними Мінрозвитку та Мінсоцполітики.

Впродовж 2025 року і нардепи, і правозахисники, і представники міжнародних організацій звертали увагу, що розпорошення повноважень між двома інституціями призвели до системної кризи у цій сфері.

«У нас офіційно 4,6 мільйона громадян зі статусом ВПО. Коли ліквідували профільне міністерство без логічного пояснення і без створення одного органу, люди зіткнулися з тим, що навіть не знають, де отримати інформацію та чому не надходять виплати», – заявив нещодавно уповноважений ВРУ з прав людини Дмитро Лубінець.

«Станом на сьогодні я фіксую глобальні системні проблеми – від моменту евакуації до реінтеграції в нові громади. Це провал державного рівня», – наголосив Лубінець.

У вересні аналітики з ГО «Центр оцінки ризиків» звернули увагу, що у відомствах є проблеми з обліком переселенців. Крім того, Мінсоцполітики та Мінрозвитку мають різні дані про забезпеченість ВПО житлом.

Презентація аналітичного дослідження щодо забезпечення ВПО житлом

Станом на листопад 2025 року, як зазначали представники громадського сектору, розподіл функцій щодо роботи з ВПО між міністерствами все ще тривав. А заступниця представниці УВКБ ООН в Україні Ніна Майя Шрепфер констатувала, що ефективна координація між центральними органами державної влади для підтримки переселенців відсутня.

Вона зауважила, що низка пілотних проєктів міністерств, які ставлять за мету підтримати переселенців, підтримують лише невелику кількість ВПО та географічно сфокусовані в певних локаціях.

У грудні керівниця програми адвокації благодійного фонду «Право на захист» Ксенія Ґедз наголосила, що Україна не має стратегії захисту прав постраждалого населення, а точкові рішення різних міністерств не координуються між собою. Ба більше – держава не визначила в законодавстві термін постраждалого від збройної агресії.

«Тому, якщо чітко відповідати на питання, чи є в нас політика захисту прав, стратегія захисту прав постраждалого населення, то ні, немає. Є точкові рішення, які реалізуються Міністерством соціальної політики в контексті захисту прав внутрішньо переміщених осіб. Мінсоцполітики сприяло прийняттю парламентом закону №4071-IX про облік інформації про шкоду, завдану немайновим правам. Також є в нас закон про соціальний та правовий супровід осіб постраждалих внаслідок сексуального насильства, спричиненого збройною агресією», – повідомила правозахисниця.

Також вона вказала, що Мінрозвитку реалізує пілотні ініціативи в контексті забезпечення житлом ВПО та учасників бойових дій, осіб з інвалідністю внаслідок війни та на існування національної компенсаційної процедури.

«Але знову ж таки, всі ці заходи точкові. Вони не розв’язують питання комплексної системи підтримки постраждалого населення, вони не дають відповіді на питання, хто такі постраждалі», – підкреслила Ксенія Ґедз.

Нагадаємо, що у лютому президент Володимир Зеленський дав міністрам два тижні на розробку «ефективної та зрозумілої людям» програми підтримки ВПО. У березні в Мінрозвитку відповіли журналістам, що розробляють оновлений інструмент допомоги переселенцям, який має об’єднати різні види підтримки та має умовну назву «Портфель ВПО».

У листопаді у Мінсоцполітики повідомили, що разом з іншими органами влади, громадським сектором напрацьовують єдину систему підтримки ВПО, яка передбачає допомогу на етапах евакуації, адаптації, інтеграції та повернення. Також у партнерстві з європейськими інституціями розробляється цифрова платформа, що об’єднає всі ці етапи.

Пілотний проєкт – будівництво муніципального орендного житла

У 2025 році Уряд розпочав реалізацію експериментального проєкту створення фонду муніципального орендного житла в Україні. Відповідну постанову Кабмін підтримав в липні. Результатом проєкту має стати поява в Україні соціального житла, яке не можна буде отримати у власність, а лише орендувати на пільгових умовах.

На початку року голова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури Сергій Сухомлин розповідав, що у межах пілотного проєкту хочуть звести 6200 квартир .

За словами очільника Мінрозвитку Олексія Кулеби, планується, що середня орендна плата становитиме близько 5 тисяч гривень за однокімнатну квартиру, однак кінцева сума залежатиме від регіональних особливостей і доходу родини.

Будівництво житла на основі готових проєктних рішень (що має здешевити процес) планують за кошти місцевих бюджетів, кредитів, а також грантів міжнародних партнерів. Перебуватиме воно у власності громад.

Будівництво житла. Фото ілюстративне

Урядовці наголошують, що у першу чергу муніципальне житло планують надавати тим, «хто сьогодні має об'єктивну житлову потребу»: ветеранам, рідним загиблих захисників, військовослужбовцям, ВПО, дітям-сиротам, вчителям, лікарям та комунальникам.

Наприкінці листопада Мінрозвитку оголосило про початок прийому звернень від територіальних громад на участь в експериментальному проєкті. Свою згоду надала й Сіверськодонецька МВА.

«Це початок, і далі така модель соціального орендного житла має працювати по всій Україні. Після завершення експериментальної фази ми зможемо масштабувати її, спираючись на досвід і реальні потреби людей», – обіцяє очільник Мінрозвитку.

За його словами, у межах пілотної фази проєкту планується залучити 100 млн євро на умовах змішаного фінансування – по 50 млн євро кредитних коштів і грантового фінансування від Європейського інвестиційного банку та Європейської комісії.

Кожна громада-учасник пілотного етапу отримає рівномірне фінансування (50% – грант, 50% – кредит) на будівництво муніципального житла.

Розгляд звернень громад здійснюватиме спеціальна комісія.

Урядовці наголошують, що зазначений пілотний проєкт – частина комплексної реформи житлової політики, на якій зараз зосереджене Мінрозвитку.

Основою реформи стане законопроєкт № 12377 «Про основні засади житлової політики», який Верховна Рада ухвалила у першому читанні 16 липня. Закон має замінити застарілий Житловий кодекс 1983 року та створити сучасну, справедливу й інклюзивну систему житлової політики.

Очікується, що до кінця 2025 року документ мають винести на голосування парламенту для ухвалення в цілому.

Розпочалася інвентаризація житла для ВПО

Паралельно у 2025 році в Україні почалася реалізація іншої ініціативи. У березні набув чинності закон № 4080-IX про створення Інформаційно-аналітичної системи житла для ВПО. А у травні – стартувала необхідна для цього інвентаризація нерухомого майна в регіонах.

«Ми вперше в межах закону 4080 запускаємо масштабну інвентаризацію всього житла, яке може бути використане для переселенців – зафіксованого, законного і підзвітного. Закон також передбачає створення єдиного реєстру житлових об’єктів, який дозволить ВПО самостійно бачити наявне житло, його стан і розташування – без «зашторених списків» та ручного розподілу», – наголосив один з ініціаторів закону, нардеп Павло Фролов.

Своєю чергою директорка Інституту житла Аліна Москаленко пояснила, що інвентаризація нерухомості дасть також змогу міжнародним донорам не витрачати сотні тисяч доларів на з’ясування власництва, наявності документації, доступу до комунікацій тощо, а натомість цю роботу виконуватиме держава.

«Для механізму оцінки житлових об’єктів, які можуть бути використані для розміщення внутрішньо переміщених осіб, будуть створені комісії з обстеження об’єктів – це спеціальні групи при районних адміністраціях, які виїжджають на потенційні будівлі для проживання ВПО, щоб оцінити їхній технічний і санітарний стан. До складу входять представники влади, ДСНС, санітарні служби, архітектори та земельники», – розповідала Москаленко.

Загалом, за даними Мінрозвитку, комісії мають перевірити понад 9 тисяч об’єктів, перелік яких надали Фонд держмайна та громади.

У липні уряд ухвалив постанову, згідно з якою сама Інформаційно-аналітична система має запрацювати не пізніше 1 жовтня 2026 року.

У вересні члени ТСК захисту прав ВПО проінспектували хід інвентаризації на Одещині та залишилися не дуже задоволеними. Насамперед тому, що територіальні громади та органи місцевого самоврядування «дуже повільно надають об’єкти нерухомості та земельні ділянки для інвентаризації». У Мінрозвитку серед труднощів назвали відсутність документів на окремі будівлі.

Інспектування практичної реалізації закону № 4080-IX на Одещині

У контексті виконання закону в серпні Павло Фролов звертався до уряду з вимогою ухвалити методику розрахунку пільгової орендної плати при наданні об’єктів державної власності для розміщення ВПО, яку мали затвердити ще до 5 березня.

Пільгові умови передачі державних та комунальних об’єктів в оренду для забезпечення ВПО тимчасовим житлом Кабмін затвердив в кінці вересня.

Зазначимо також, що у вересні урядовці вирішили виділити з Держбюджету 1 мільярд гривень субвенції для реконструкції, реставрації, ремонту та переобладнання нежитлових приміщень у житлові для проживання переселенців, яку розподілили між регіонами. У грудні стало відомо, що цю програму планують продовжити наступного року.

єОселя все ще не популярна у ВПО

єОселя – державна програма іпотечного кредитування, яка стартувала восени 2022 року. Участь у ній можуть взяти громадяни України у віці 18-70 років, які мають офіційний дохід.

За програмою іпотеку під пільгову відсоткову ставку в 3% передбачили для медиків, педагогів, науковців, військових та працівників державного сектору. Кредит під 7% на перші десять років видають ветеранам та членам їхніх сімей, переселенцям та громадянам України, які не володіють житлом, площа якого перевищує встановлену норму – 52,5 м² + 21 м² на кожного члена сім’ї.

Всі деталі за програмою доступні за посиланням на сайті оператора програми - ПАТ «Укрфінжитло». 

У 2025 році місцеві громади Луганщини, а потім уряд запровадили для ВПО компенсаційні механізми, які допомагають погасити частину кредиту. Так, Сіверськодонецька МВА з 1 липня 2025 року першою на Луганщині запустила програму відшкодування частини першого внеску за іпотечним кредитом єОселя для мешканців своєї громади.

На реалізацію заходів програми у 2025 році заклали 20 мільйонів гривень. Згідно з її умовами, сіверськодончанам можуть покрити до 50% першого внеску за кредитом, але не більше 250 тисяч гривень.

На початку серпня таку допомогу з місцевого бюджету комісія схвалила першій заявниці. Станом на грудень, за даними МВА, по компенсацію звернулися десять містян з-поміж ВПО. Про свій досвід участі у єОселі та міській програмі SD.UA розповідала одна з заявниць – вчителька з Сіверськодонецька.

Незабаром шляхом Сіверськодонецької МВА пішли військові адміністрації інших населених пунктів Луганщини. Наразі, за даними Укрфінжитла, умови відшкодування частини першого внеску за єОселею розробили Лисичанська, Попаснянська, Рубіжанська, Гірська, Кремінська, Білокуракинська, Марківська, Білолуцька, Нижньотеплівська, Лозно-Олександрівська, Новоайдарська, Широківська, Станично-Луганська, Чмирівська СТГ та Біловодська громади.

10 вересня 2025 року згідно зі змінами, передбаченими постановою КМУ № 998, ВПО та українці, місце проживання (перебування) яких зареєстроване на прифронтових територіях, отримали також право на компенсацію з державного бюджету. На відміну від пропозицій громад, підтримка держави більш розширена та включає відшкодування:

• 70 % розміру першого внеску за кредитом;
• 70 % щомісячного платежу протягом першого року кредитування;
• 40 тис. гривень на компенсацію вартості послуг, разової комісії банку на надання кредиту, зборів та страхових платежів.

Детальніше про це – за посиланням.

З 4 листопада у межах єОселі також запрацювали пільги для родин працівників Укрзалізниці з-поміж ВПО. Для цієї категорії осіб + 20% до державного покриття першого внеску забезпечить Укрзалізниця. Також компанія протягом трьох років компенсуватиме щомісячні платежі для своїх працівників.

Участь держави в компенсації для переселенців фінансових зобовʼязань за програмою єОселя, за задумом посадовців, має збільшити кількість ВПО, які в такий спосіб зможуть розв'язати житлове питання. Бо на момент старту компенсаційного проєкту з майже 20 тис. виданих кредитів за програмою єОселя лише 817 кредитів (4%) припадали на ВПО.

Інформаційні матеріали уряду щодо єОселі

Парламентарка Олена Шуляк визнала, що головна перешкода для переселенців у користуванні програмою – «непідйомні умови участі» в ній. Нардепи, за її словами, пропонували зменшити кредитну ставку з 7% до 3% для внутрішньо переміщених осіб, але уряд пішов шляхом описаних вище компенсацій.

Чи подіяла ця ініціатива – стане зрозуміло згодом. Водночас народні депутати, зокрема, голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев наполягають, що єОселю мають переглянути та адаптувати під реальні доходи громадян.

Субсидія на оренду житла: чому механізм не спрацював

З 25 січня 2025 року переселенці отримали право подавати документи на новий вид допомоги від держави – субсидію на оренду житла. 6 лютого її призначили першій родині ВПО.

Попри намагання уряду прибирати зайві бюрократичні процедури та розширити коло тих, хто може скористатися інструментом субсидії, за майже три перших місяці її дії отримати допомогу вдалося лише 28 родинам переселенців.

До грудня 2025 року ця цифра не дуже виросла. За даними Пенсійного фонду, озвученими в ЗМІ, субсидіями на оплату оренди житла скористалися лише 83 родини ВПО.

Один з головних критеріїв отримання такого виду субсидії – наявність офіційного договору оренди, до чого український ринок виявився неготовим. Це констатували й у Верховній Раді.

«Люди не хочуть показувати свої доходи від надання житла в оренду, тому що це 18% податку на доходи з фізичних осіб і 5% військовий збір. Тобто орендодавець має заплатити 23% від суми оренди. Водночас держава не може по-іншому надавати субсидію, потрібно зареєструвати офіційний договір», – ще квітні пояснювала голова комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк.

Непопулярність субсидії на оренду житла стала ще одним чинником, який змусив владу дискутувати щодо зменшення податків для орендодавців.

Вже згаданий законопроєкт №12377 «Про основні засади житлової політики» має стати рамковим документом, який визначає правила розвитку ринку житла та оренди в Україні.

Проте під час доопрацювання до другого читання однією з найсуперечливіших була його норма про обов'язкову державну реєстрацію всіх договорів оренди житла в спеціальній цифровій системі. Цю пропозицію, за словами Шуляк, не змогли зберегти в тексті, оскільки існував ризик, що через неї законопроєкт не набере голосів у сесійній залі.

У пояснювальних документах до законопроєкту зазначається, що після його ухвалення уряд має напрацювати підзаконні акти, які деталізують регулювання діяльності фахівців з нерухомості, посилять захист орендарів і підвищать прозорість договорів оренди.

Компенсації за житло на ТОТ: справа рушила з місця?

Питання компенсацій для осіб, чиє житло знаходиться на тимчасово окупованих територіях, залишається одним з найболючіших у всій сфері захисту прав ВПО. Наприкінці 2025 року більшість переселенців з цієї категорії осіб все ще не мають можливості отримати відшкодування від держави. Хоча перші кроки назустріч влада зробила.

Так, у грудні 2024 року Верховна Рада ухвалила закон № 11161. Він створює механізм компенсації за знищене або пошкоджене житло на тимчасово окупованих територіях та в зонах бойових дій, прирівнюючи таке майно до знищеного та дозволяючи внутрішньо переміщеним особам отримувати виплати за програмою «єВідновлення» без фізичного огляду чи фото/відеодоказів.

Для набрання законної сили закон має підписати Президент, але глава держави досі цього не зробив. Навіть петиція, що зібрала необхідну кількість підписів у березні 2025 року, не вплинула на ситуацію – вже понад рік документу не дають ходу.

Хронологія розгялду закону № 11161 станом на грудень 2025 року

У квітні в розмові з журналістами вже згадана народна депутатка Олена Шуляк назвала основну причину, як заважає реалізації ініціативи – відсутність фінансування .

«Якби ми чітко розуміли, що ми забезпечені грошима для того, щоб зробити такі компенсації, ми б з вами говорили в більш позитивному руслі», – наголошувала вона.

Натомість у 2025 році уряд взявся розробляти варіанти розширення доступу до «єВідновлення». Зокрема, влітку затвердив постанову № 815, яка визначила механізм проведення дистанційного обстеження знищеного житла на територіях можливих бойових дій, для яких не визначена дата припинення можливості бойових дій, територіях активних бойових дій, територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, для яких не визначена дата завершення бойових дій.

У жовтні Кабмін ухвалив постанову, якою розширив можливості дистанційного обстеження знищеного житла на територіях активних та можливих бойових дій.

Нерухомості на окупованих територіях це, на жаль, поки не стосується.

Зазначимо також, що у грудні вдалося сформувати перші чотири сертифікати з надання компенсації для власників знищеного майна, розташованого на території активних бойових дій Луганської області.

Разом з тим у вересні Кабмін ухвалив постанову № 1176, якою держава вперше на законодавчому рівні затвердила порядок надання допомоги для розв'язання житлового питання внутрішньо переміщеним особам, які проживали на тимчасово окупованій території. Фактично нею запустили програму житлових ваучерів у розмірі 2 мільйонів гривень.

За цією програмою не проводиться перевірка стану житла та підтвердження права власності, але дані про наявне житло на ТОТ мають зазначатися в заявці. Ще у заявника та його родини не має бути іншого житла на підконтрольній території України.

Головне та істотне обмеження на цей час – категорії учасників програми. Право отримати такі ваучери мають лише дві категорії ВПО з ТОТ: учасники бойових дій та люди з інвалідністю внаслідок війни.

З 1 грудня 2025 року відкрили можливість подання заяв на ваучери через «Дію». Уже за два дні стало відомо, що запити на компенсацію подали понад 10 000 переселенців. При цьому у Держбюжеті-2026 на реалізацію заклали 14 млрд гривень, що вистачить на 7 тисяч заявників.

Урядовці розраховують на підтримку в цьому питанні від міжнародних донорів. Зокрема – і для можливого доповнення іншими категоріями отримувачів. Таких планів в уряді не відкидають і допускають, що програму житлових ваучерів можуть розширити вже у 2026 році.