Найяскравіші історії "Сєвєродонецьк онлайн", які ви могли пропустити (червень-липень)

Наша редакція продовжує працювати для читачів Сєвєродонецької громади та всієї України. Ми збираємо ексклюзивні історії наших земляків, щоб надихнути інших та підтримати своїх. А головне — нагадати: хоч ми й були вимушені покинути нашу домівку й оселитися у різних куточках України та світу, все одно тримаємося разом, пишемо про успіхи, говоримо про мрії.

Тож до вашої уваги дайджест історій, які точно варті вашого часу.

“На руїнах, на смертях людські очі не відпочивають, і то не додає нам життя ніяк”: художник Віктор Погорілий
 

Наші люди: Віктор Погорілий – сєвєродонецький художник, який майже 30 років свого життя присвятив викладанню у дитячій художній школі, де й сам навчався юнаком. Однак повномасштабне вторгнення не дало шансів на продовження діяльності у рідному місті, та й сама школа припинила своє існування, викладачі роз’їхалися, хто куди мав можливість, і почали життя з нуля.

Наша редакція поспілкувалася з Віктором Погорілим про його кроки та досягнення у творчості, переломні моменти, евакуацію з міста, невдалі спроби виїзду за кордон та нове життя у Польщі.

 Віктор Погорілий
 

“Твоя кров може воювати”. Як зараз працює Сєвєродонецька станція переливання крові

Наші люди: 14 червня в Україні традиційно відзначають Всесвітній день донора крові. Загальновідомо, що переливання крові дозволяє щорічно рятувати мільйони людей. Здавши кров один раз, людина може врятувати три життя. Водночас існує багато міфів та страшилок, пов’язаних з донорством. Як от можливість заразитися чи обов’язково знепритомніти. Проте мало відомо про справжню користь здачі крові для організму людини.

Про те, хто сміливіше – жінки чи чоловіки, про обов’язок здавати кров під час війни, про правильне харчування і можливість випити келих вина після здачі крові ми поговорили з тимчасово виконуючою обов'язки головного лікаря Сєвєродонецької станції переливання крові Оленою Фроловою.

Олена Фролова

Денис Берінчик про Луганщину: “Все роблю, щоб приїхати додому”
 

Гордість Луганщини: Чемпіон світу з боксу за версією WBO у легкій вазі Денис Берінчик розповів, що працює над тим, щоб привезти чемпіонський пояс на рідну Луганщину. Про це він розповів у розмові з “Сєвєродонецьк онлайн”.

Денис Берінчик

“Працювати та зберігати добрі спогади”: історія переселенки з Лисичанська Ніни Бондар
 

Наші люди: Ніна Бондар півтора десятка років пропрацювала в Лисичанському міському краєзнавчому музеї. Прийшла туди дев’ятнадцятирічною дівчиною та пройшла шлях до директорки закладу. Обіймала цю посаду до початку 2022 року. Повномасштабне вторгнення принесло їй чимало випробувань: видача гуманітарної допомоги землякам, обстріли, евакуація. Зараз жінка з родиною мешкає у Дніпрі та працює у шелтері переселенців Луганщини.

Своєю історією вона поділилася з нашими журналістами.

“Це буде місто молодих душею людей”. Сергій П’ятниця про повернення до Сєвєродонецька  
 

Наші люди: Громадський активіст і співзасновник Кризового медіацентру “Сіверський Донець” Сергій П'ятниця вже понад два роки живе у Дніпрі. За час повномасштабного вторгнення довелось і займатися гуманітарною допомогою, і відновлювати роботу команди, яка виявилась розкиданою країною. Зараз працює над різними проєктами, серед яких і спільний з BBC Media Action, а також вірить — до улюбленого міста він обов’язково повернеться.

Про все це він розповів у розмові з нами.

Забезпечення сєвєродончан житлом: що пропонує МВА після двох років окупації міста
 

Важливо: У травні цього року Луганська ОВА повідомила, що наразі громади області створили 15 місць тимчасового проживання (МТП), де мешкають 818, а потенційно можуть розміститися 1573 переселенців з Луганщини.

Ще сім таких МТП перебувають у процесі створення. Серед них – модульний квартал на 800 осіб, який запланувала звести на Львівщині Сєвєродонецька МВА. Цей проєкт один з найбільших за потужністю серед згаданих обласною адміністрацією, але інформації про нього у публічному просторі обмаль. У матеріалі – подробиці, які вдалося дізнатися «Сєвєродонецьк онлайн» про нього та інші проєкти забезпечення тимчасовим житлом жителів громади.

Друга річниця окупації Сєвєродонецька. Застиглі у часі
 

Луганщина окупована: Бої за Сєвєродонецьк тривали майже цілих 4 місяці — з 28 лютого до 24 червня 2022 року. 26 травня 2022 року ворог дістався міста, почалися вуличні бої. 24 червня 2022 року українські підрозділи організовано залишили частину промзони Сєверодонецька. 25 червня, Генштаб ЗСУ повідомив: українські військові організовано відійшли від міста.

Сьогодні окупований Сєвєродонецьк перетворився на певну тилову базу ворога. Житло містян займають, територія два роки знаходиться без зв’язку та інтернету, для роботи та імітації відновлення завозять гастарбайтерів з країни-агресорки. Псевдоблогери хвалять якісь невидимі оку успіхи, проте з останніх світлин видно, що місто застигло у часі. Та й самі “місцеві зірки” живуть у росії, перебуваючи у місті наїздами та викладаючи його тільки з прийнятних ракурсів. Деякі створили телеграм-канали, де вихваляють діяльність окупантів.

“Сєвєродонецьк онлайн” у річницю окупації показав, як насправді виглядає місто через два роки після захоплення.

Сєвєродонецьк

Річниця роботи у новому форматі “Сєвєродонецьк онлайн”. Що ми змінили
 

Наші досягнення: “Сєвєродонецьк онлайн” вже два роки працює у новому форматі. У перший рік за підтримки Media Development Foundation ми зробили понад чотири тисячі публікацій, написали понад 200 ексклюзивів, серед яких інтерв’ю, історії людей, аналітичні матеріали, антифейки, пояснювальні матеріали тощо. Також ми почали розвивати відеоконтент.

Цього року ми розвинули ще декілька напрямків. Редакція заснувала власний розділ всеукраїнських новин. Ми продовжили активно працювати у відеоформаті, запровадили подкасти. За цей час наша команда зросла втричі.

За цей період наш колектив невпинно навчався. Завдяки цьому нам вдалося запровадити антикорупційний контент та тримати під контролем використання бюджетних коштів.

Розповідаємо вам про наші два роки роботи у новому форматі.

Віртуальна подорож Луганщиною: 9 втрачених туристичних міст, які неможливо забути
 

Про Луганщину: Луганська область і до початку війни у 2014 році, і до повномасштабного вторгнення рф була дуже недооціненою у туристичному плані. Інфраструктура, м'яко кажучи, "шкутильгала", але красу природи, ландшафти нашої області неможливо забути, якщо хоч раз їх побачиш.

Луганська обласна влада у 2021 році спробувала упорядкувати туристичні маршрути та розбудувати інфраструктуру підконтрольної території. За допомогою краєзнавців, за рік до вторгнення рф, розробили шість туристичних маршрутів, які поєднують історичне надбання, культуру, традиції та звичаї Луганської області. Це Біловодщина, Міловщина, Кремінщина, Сватівщина, Новоайдарщина, Старобільщина. Але через війну цим планам не судилося здійснитися. На жаль, деякі з цих місць постраждали від російського вторгнення.

Ми запрошуємо читачів у віртуальну подорож Луганщиною, адже, попри окупацію, це українська земля, про яку важливо пам’ятати.

Письменниця Альона Рязанцева: "Я стільки уявляла цей момент, коли я візьму в руки свою книгу!"
 

Наші люди: Сєвєродончанка Альона Рязанцева нещодавно випустила свою книгу “Афера. І нічого зайвого”. Студенткою дівчина жила у Харкові, де спочатку навчалася, а згодом працювала журналісткою на “Суспільному”. Після повномасштабного вторгнення вона змінила не тільки місто – спочатку поживши на Хмельниччині, а зараз у Львові, а й життя – звільнившись з роботи та почавши активно писати. Альона нарешті змогла втілити свою заповітну мрію – стати письменницею. Про шлях письменниці, стереотипи, страхи та ризики, долю книги вона розповіла в інтерв’ю.

Альона Рязанцева

“Мене звати Борис, я з Сєвєродонецька”: як студент популяризує рідне місто в Україні та за кордоном
 

Наші люди: Сєвєродончанин Борис вчився у Києві, коли розпочалося повномасштабне російське вторгнення. Його родина на той момент залишалася у Сєвєродонецьку, тож хлопець вирішив будь-яким чином вивезти своїх рідних з міста, яке вже обстрілювали росіяни. Після цього він став волонтерити, щоб допомогти іншим українцям. Про участь у будівництві приміщень для реабілітації військових, зборі безпілотників та адвокаційні поїздки до Європи він розповів нашій редакції.

Борис

“Нам вдалося розшукати 143 дитини”: як працюють ювенали Луганщини в умовах війни
 

Важливо: Діти – це найбільш чутлива та вразлива категорія населення, що потребує особливого піклування та уваги з боку держави, зокрема захисту своїх прав та інтересів, створення безпечних умов для зростання та розвитку. Частина такої роботи покладена на поліцейських ювенальної превенції.

З початку повномасштабного вторгнення на Луганщині відомо про майже тисячу зниклих та 108 депортованих дітей на територію ворога, подальша доля яких досі залишається невідомою.
Окрім воєнних злочинів деякі діти потерпають від рук власних батьків, зіштовхуються зі цькуванням зі сторони однолітків і мають суїцидальні думки. Про це "Сєвєродонецьк онлайн" напередодні Дня працівника ювенальної превенції, який відзначають 8 липня, поспілкувався з т.в.о. начальника відділу ювенальної превенції Управління превентивної діяльності ГУНП в Луганській області, підполковником поліції Іриною Теслею.

Пані Ірина розповіла про роботу ювеналів в умовах війни, інструменти, які допомагають у пошуку зниклих дітей та дала рекомендації, як виявити булінг, коли дитина мовчить.

Ірина Тесля